Єврейських поселень на Волині було дуже багато. Навіть письменник і художник Юзеф Крашевський, коли в середині ХІХ століття мандрував глибоким Поліссям, весь час зустрічав дорогою євреїв із люльками в зубах. Проте саме Любомль є тим містом, де діяла, мабуть, найпривабливіша й одна з найстаріших волинських синагог. Старішою за неї була, можливо, лише острозька.

Любомль існує щонайменше з XIII століття, а велику муровану синагогу тут спорудили близько 1510 року, хоча євреї в місті жили ще раніше. Велика синагога займала центральне місце не лише в забудові кварталу, а й була осередком культурного, громадського і, звичайно, релігійного життя гебрейської громади Любомля. Зазвичай райони проживання іудейського населення називають штетлами, хоча термін характеризує не так фізичне місце проживання, як саму громаду з її окремішністю від довколишнього суспільства й своїми законами.

Досі невідомо, хто був автором проекту любомльської божниці, проте є відомості, що місцеві євреї позичали гроші на будівництво у Холмського католицького єпископа. Навколо неї тулилися дерев’яні гебрейські одноповерхові будиночки, збудовані впритул. Тільки в ХІХ столітті тут починається цегляне будівництво. Поряд із Великою синагогою діяли школа та шпиталь. Певний час любомльські євреї володіли єдиною у місті броварнею, торгували худобою. У 1942 році гебреїв сконцентрували у гетто, а згодом до 5000 осіб розстріляли. А синагогу знищила вже радянська влада, розібравши давню святиню на цеглу і вимостивши нею дорогу.

 

Забудова штетлу до війни. Фото з yivoencyclopedia.org

Любомль сьогодні. Фото з Вікіпедії