Мати та дитя: «сучасні Мадонни» Мері Кассат

Мати та дитя: «сучасні Мадонни» Мері Кассат

«Це маленький Ісус зі своєю англійською гувернанткою», – іронічно зауважив Едгар Дега, коли побачив картину своєї подруги Мері Кассат «Мати й дитя (Овальне дзеркало)».

Мати та дитя (Овальне дзеркало), Мері Кассат, 1899, Metropolitan Museum of Art, Нью-Йорк

Мадонна Грандука, бл. 1505, Рафаель, Galleria Palatina, Флоренція

Справді, передостаннє десятиріччя XIX століття (1881–1891) принесло американській імпресіоністці славу «фахівця із сучасних Мадонн».

Цікаво, що тогочасний світ мистецтва захопився символізмом, серійним зображенням одного й того ж сюжету, а також офортами та гравюрами, виконаними за допомогою техніки сухої голки.

Символізм припускав передачу через образи деяких духовних послань. Серії картин з’явилися й у Клода Моне (згадаємо його копиці сіна), й у Едгара Дега (його балерини). А створення офортів і гравюр захопило Вістлера, Піссаро, Гогена, Мане і знову ж таки Дега.

Материнська ласка, 1890-1891, Мері Кассат, Metropolitan Museum of Art, Нью-Йорк

Материнський поцілунок, 1890-1891, Мері Кассат, National Museum of Women in the Arts, Вашингтон

Маленький Томас та його мама, 1893, Мери Кассат, приватна колекція

Мати та дитина з рожевим шарфом, бл. 1908, Мері Кассат, Metropolitan Museum of Art, Нью-Йорк

Всі ці тенденції не залишили байдужою й Кассат, яка на рівних з чоловіками брала участь у виставках художників-граверів, що користувалися великим успіхом у Парижі та Нью-Йорку.

Вже тоді серед робіт художниці значну частину посідала тема материнства. Свої творіння Кассат виконувала також в олії й пастелі.

Деякі критики вважали, що «ніхто не може зобразити мати й дитя так, як жінка», однак цей сюжет був доволі популярним серед художників-чоловіків і з’являвся, наприклад, на полотнах Моріса Дені та Ежена Каррьера.

Материнство (Мати з дитиною біля вікна), бл. 1899, Моріс Дені, Musée d'Orsay, Париж

Материнство, бл. 1890, Ежен Каррьєр

Материнство, бл. 1890, Ежен Каррьєр, Szépművészeti Múzeum, Будапешт

Материнство (Мати та дитя з яблуком), 1897, Морис Дени, приватная колекція

Незважаючи на приголомшливий успіх робіт Кассат, їй дорікали, що вона писала «негарних жінок у цікавому одязі й немовлят без нього».

Наприкінці 1890-х художниця під впливом старих майстрів, й особливо Корреджо і Рубенса, змінила свій стиль. У тому, що стосується теми материнства, вона вважала себе спадкоємицею метрів, що надала давній темі сучасне звучання.

Святе сімейство, бл. 1615, Пітер Пауль Рубенс, Palazzo Pitti, Флоренція

Жінка в червоному корсажі зі своїм малюком, 1901, Мері Кассат, Brooklyn Museum of Art, Нью-Йорк

Мадонна з дитиною та янголом (Мадонна, що годує груддю), бл. 1524, Корреджо, Szépművészeti Múzeum, Будапешт

Пестощі, бл. 1902-1903, Мері Кассат, Smithsonian American Art Museum, Вашингтон

Ці зміни одразу відзначили критики: «Кассат поступилася смакам публіки і перестала вибирати персонажів, що вражали своєю простотою».

Мати, що сидить, з дитиною, 1889-1890, Мері Кассат, Museo de Bellas Arts de Bilbao, Більбао

Рейн Лефевр, що тримає оголену дитину, 1902-1903, Мэри Кассат, Worcester Art Museum, Вустер

Особливо Мері вдавалося передавати відтінки й фактуру шкіри немовлят. Автори каталогу виставки «Мері Кассат. Американський імпресіонізм у Парижі» в Музеї Жакмар-Андре пишуть, що Кассат любила згадувати, як одна з її подруг вигукнула: «Це справжнісіньке немовля!» Для Кассат не могло бути кращого компліменту.

На головній світлині: «Жінка з малюком перед столиком с тазом для вмивання та глечиком» (фрагмент), бл. 1893, Мері Кассат, Musée d’Orsay, Париж


Автор: Наталя Гузенко