У 1919 Симона Петлюру обрали головою Директорії УНР
Симон Петлюра обраний головою Директорії УНР 9 травня 1919 року. Через шість років його вбиває таємний агент.
Головний Отаман військ і флоту Української Народної Республіки Симон Петлюра народився 22 травня 1879-го у Полтаві. Спочатку живе у Києві, Львові. Працює співредактором часописів "Селянин" і "Праця", в Києві працює секретарем газети "Рада" і часопису "Україна". У квітні 1917-го виступає ініціатором і організатором проведення Українського з'їзду Західного фронту у Мінську. Обраний головою української фронтової ради. Долучається до роботи Центральної Ради. Стає членом уряду, веде роботу з українізації армії. На початку 1918-го створює з добровольців Гайдамацький кіш Слобідської України, організовує оборону Києва.
Бере участь у підготовці повстання проти гетьмана Павла Скоропадського. Стає членом Директорії, яка перебирає владу у Києві. У травні 1919-го очолює її.
"Петлюра був надзвичайно енергійний, відданий ідеї ентузіаст з великою вірою в українську справу. Він умів захоплювати своїм запалом інших, умів вести за собою маси, кликати їх до тяжкої боротьби й жертв", - згадує керівник уряду Директорії Ісаак Мазепа.
З 1922 року живе в еміграції в Польщі та Швейцарії. Згодом у Парижі видає тижневик "Тризуб". Створює організацію "Прометей", яка об'єднує представників всіх поневолених більшовиками народів для боротьби з радянською Росією. У травні 1925 року в Парижі Симон Петлюра був убитий таємним агентом НКВС Шварцбардом. Похований на цвинтарі Монпарнас у Парижі.
