Чоловік походив із Тернопільщини. До США із батьками емігрував у 1950 році. Навчався у місті Джерсі штат Нью-Джерсі, де й відбув кадетський вишкіл. Був членом Пласту в курені "Кокни". У вільний час писав до "Свободи" - однієї з найстаріших українських газет діаспори. У 1960-му вступив добровольцем на дійсну військову службу. Отримав звання старшини піхоти, згодом капітана.

Спочатку служив у Німеччині, пізніше перекинутий до В'єтнаму, де тривала війна між комуністичними силами підтримуваними СРСР і Китаєм, та їх противниками, яких підтримували США та союзники.

Брав участь у бою в долині Я-Дранг 1965-го, де командував ротою "Браво" 2-го батальйону 7-го кавалерійського полку. Тоді загинуло близько 300 американців та 1 тис. в'єтнамських бійців. Усі воїни згадували Дідурика як виняткового командира. За це отримав звання майора.

Після невеликої перерви у 1969-му повернувся до В'єтнаму. Був призначений офіцером операцій 2-го батальйону 12-го кавалерійського полку. Епікаж його гелікоптера здійснив посадку в зоні бойових дій та потрапив у засідку солдат В'єтнамської народної армії. Куля влучила у живіт. Поліг із усіма членами екіпажу.

Мирон Дідурик згадується у книзі Гарольда Мура "Ми були солдатами і юнаками" та відповідно у фільмі "Ми були солдатами" з Мелом Ґібсоном. У його честь названий відділ організації Українських Американських Ветеранів у Саут-Рівер, Нью-Джерсі.