Батько був сільським священником у Західному Йоркширі. У п'ять років втратила матір. П'ятеро дочок і одного сина Патрік Бронте виховував сам, дотримуючись суворих принципів.

У 1824 році віддав чотирьох старших дівчат до благодійної школи для дочок духівництва в Кован-Бріджі, бо не мав грошей виховувати самостійно.

За рік спалахнула епідемія тифу, через яку померла старша дочка Марія. Тому батько повернув дівчат додому.

Через шість років сестри вступили до школи в Ро-Геді і провчились там рік. У травні 1839-го Шарлотта Бронте влаштувалась гувернанткою в сім'ю Сіджвіків. Через два місяці звільнилась через принизливе ставлення. Вважають, що з свого вихованця Джона Бенсона Сіджвіка вона списала героя роману "Джен Ейр" Джона Ріда.

Отримавши після смерті тітки невелику спадщину, Шарлотта разом із сестрою Емілі навчалась у Брюсселі. З 1842 по 1844 рік сестри вивчали французьку й німецьку мови. 1845 року сестри Бронте здійснили свою давню спільну мрію— відкрили школу для дівчат в рідному місті. Але учениць в школі так і не з'явилось.

Сестри почали шукати інші можливості для реалізації. У 1846 році видали спільну поетичну збірку під псевдонімами, а з 1847 почали працювати на літературній ниві окремо.

1847—1849 роки стали вершиною творчої кар'єри Шарлотти Бронте попри те, що в цей час померли обидві сестри і брат. Вона продовжувала писати до 1853 року, після чого її здоров'я стало слабшати.