Вчений-хімік почав досліджувати грибки ріжків, які паразитують на колосках жита та пшениці. Тоді ж вдалося виділити за допомогою хімічних реакцій лізергінову кислоту – основну складову LSD. Але Гофманн не продовжував працювати над речовиною. Через 5 років, повторюючи синтез майже забутої речовини відкрив психоделічний ефект LSD після випадкової абсорбції речовини через кінчики пальців.

Препаратом зацікавилися лікарі та фармакологічні компанії. Всі сподівалися, що за допомогою LSD можна лікувати хворих на шизофренію та неврози. Американські психіатри дослідили вплив речовини на головний мозок. Його активно пропонували студентам для поліпшення адаптації і від запаморочення. Військові спробували застосувати як "сироватку правди". Але нічого, окрім галюцинацій, препарат не викликав.

"Мій експеримент показав LSD в його жахливому, диявольському аспекті. Я найменше чекав, що ця речовина зможе коли-небудь знайти застосування як наркотик, який використовують заради задоволення", – згадував Гофманн.

Молодь захопилася "ліками для шизофреніків" і продаж препарату вийшов з-під контролю. Його виготовляли у підпільних лабораторіях і продавали на "чорному ринку". Незабаром LSD заборонили більш ніж в 70 країнах світу. Гофманн до кінця життя називав LSD "ліками для душі" і був засмучений забороною речовини.