«Пізнай свій край… себе, Свій РІД, свій народ, свою землю – і ти побачиш шлях у життя. Шлях, на якому найповніше розкриються твої здібності. Ти даси йому продовження, вторувавши стежину, із тієї стежини вже рушили у життя твої нащадки. І також будеш ти». (Г. Сковорода). Такі важливі меседжі для українців не раз можна прочитати в публікаціях на сайті найбільшого в Україні Центру вивчення генеалогії «Пращур», офіс якого знаходиться в місті Вінниця.
Сьогодні, дослідження своєї родинної історії не лише популярне, а й актуальне серед українців. Все більше людей хочуть більше дізнатись про своїх предків, адже так можна більше дізнатися про себе, про свої гени, приховані можливості та таланти…
Для того, щоб зрозуміти з чого починати дослідження, як воно і скільки триває, пропонуємо дізнатись із сьогоднішнього інтерв’ю. Нам вдалось поспілкуватись із Віктором Долецьким, директором Центру вивчення генеалогії «Пращур», генеалогом та батьком трьох дітей.
- Вікторе, розкажіть, з чого розпочалось зацікавлення родинною історією. Як довго займаєтесь цією темою?
- Моє зацікавлення генеалогією відбулось у 2008 році на проводи (зустріч родини на кладовищі після Великодня). Пам’ятаю, що моя покійна бабуся Марія Кузьмівна Крук ввела традицію, щоб після кладовища вся родина збиралась у неї в будинку. Я щорічно відвідував ці зустрічі, на які приїздило близько п’ятдесят чоловік. Знав, що всі там родина, але не про всіх знав, як вони пов'язані зі мною. І от пошук відповіді на питання «Хто всі ці люди?» і «Як вони пов'язані зі мною?» і привели мене до зацікавлення генеалогією. Коли я розібрався з живими родичами, постали нові питання «А хто жив перед ними?», «Ким були мої предки?».
- Чи багато українців зараз цікавляться генеалогією?
- В мене є такий жарт на цю тему: 90% українцям цікаво, хто були їх предки коли їм всю інформацію вкласти у вуха. Зацікавленість на рівні — поспілкуватись із родиною і записати почуте це вже не більше 10%. Зацікавленість на рівні — піти в архів це вже не більше 1%, а готовність за таку інформацію заплатити є в не більше ніж 0,1% людей, от це і є клієнти «Пращура». Але відколи я в генеалогії, то можу порівняти, що з кожним роком зацікавленість постійно зростає і це дуже правильний тренд.
- Що є найскладнішим в дослідженні роду?
- В кожному дослідженні своя складність. В когось дізнатись звідки походять предки, а в когось відсутність документів по тій місцевості звідки були родом предки.
- Чи проводите Ви якісь заходи з генеалогії? Якщо так, то де?
- Проводимо. Є декілька форматів заходів. Наприклад я та Тетяна Сімакова (періодично читаємо лекцію «З чого почати досліджувати родовід» в тих аудиторіях, куди нас запрошують. Є формат «Вечір друзів Пращур», який ми проводимо двічі в рік на весні та восени, ми запрошуємо до Вінниці колег генеалогів з усієї України, обов’язковою є екскурсія по нашому чудовому місту. Також в нашому офісі за чаєм спілкуємось на генеалогічні теми, такий захід направлений на розвиток генеалогії в Україні. Є формат «День відкритих дверей Центру вивчення генеалогії «Пращур»», коли ми запрошуємо до 15 чоловік до нас в офіс та спілкуємось на теми дослідження родоводів і де є можливість більше з нами познайомитись та задати запитання. Рідше є партнерами чи організаторами конференцій на генеалогічні теми.
Віктор Долецький та Тетяна Сімакова
- Який регіон в Україні найкраще зберіг свої документи і який найгірше?
- Найкраще збереглась напевно Київщина, а найгірше однозначно Полтавщина.
- Скільки часу триває в середньому дослідження роду? Які фактори впливають на його тривалість?
- Від пів року до трьох років. Залежить від кількості гілок які хоче дослідити клієнт, наскільки родина розпорошена та наскільки детально клієнт хоче дослідити кожну гілку.
- Чи були якісь курйозні ситуації, можливо дивні записи зустрічались в родинних документах?
- Так, майже в кожному родоводі є щось цікаве. З нещодавнього : дізнались що прадід та прабабуся клієнтки були старовірами і до того ж глухонімими (ні про один ні про другий факт клієнтка навіть не здогадувалась). Ще був випадок коли одна жінка за 2 роки тричі вийшла заміж, причому національності всіх трьох чоловіків були різними.
- Яка ситуація сьогодні в Україні із оцифруванням документів в архівах? Чи є архіви, які викладають у вільний доступ скани документів?
- Оцифрування в Україні тільки починає розгортатись, довго цьому протидіяла колишня голова Укрдержархіву. В свій час багато документів оцифрувала міжнародна організація Familysearch, зараз співпрацю з нею відновлюють. Одеський архів до зміни керівництва активно викладав документи, зараз там неадекватні керівники очолюють архів. Миколаївський архів активно викладає копії документів. Чув про наміри ще ряду архівів активно долучитись до публікації своїх документів, це не може не радувати.
- Переконайте наших читачів, що варто досліджувати свій родовід. Кілька аргументів від Вас.
- По-перше це дуже цікаве заняття і найпоширеніше хобі в світі. По-друге більшість релігій спонукають своїх віруючих знати свої пращурів. Ну і найкраще певно сформулював думку Максим Рильський «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього».
