(Не)відомі волиняни: загадкова танцівниця та акторка Альма Кар

(Не)відомі волиняни: загадкова танцівниця та акторка Альма Кар Фото: колаж Олександра Котиса
  1. Новина відноситься до:

Гортаючи глянці міжвоєнного періоду, присвячені кіномистецтву, не можна не натрапити на обкладинки зі світлинами тогочасної красуні Альми Кар. В ті часи вона була справжньою знаменитістю. Проте сучасні волиняни знають про цю особистість вкрай мало, тим паче, що народилась вона на Волині.

Біографія акторки овіяна легендами та містить «білі плями», які ще історикам прийдеться дослідити.

Перше питання, яке виникає, коли згадують про Альму Кар, це коли вона народилась? Адже існує дві версії, а це 1903 та 1908 рік. Якщо говорити про дату, то це 14 листопада.

Місцем народження вказана Волинська губернія. Одним із ймовірних населених пунктів, де могли проживати батьки Альми Кар вважається місто Острог, проте ця версія ще вимагає документального підтвердження.

Альма Кар – це псевдонім, який волинянка собі обрала, бо він на її думку був коротким, лаконічним та пізнаваним. Немає сумніву, що метою Альми Кар був Голлівуд. Яким було справжнє прізвище та ім’я акторки? Тут у різних джерелах подано Лідія Іванова та Лідія Пікард, проте є версія Іванова-Пікард. Нижче подамо версії походження прізвищ.

Ким були батьки Альми Кар? Польський дослідник Марек Телер пише, що батьком акторки був волинський православний священик Микола Іванов. Відомо, що матір звали Ольга Павловська, вона була родом із Острога. Вдома Лідію ласкаво називали Ліля. Вона була другою із чотирьох дітей. Імена сестер Марія, Ніна та менший на тринадцять років брат Юрій Владислав.

Освіту, тоді ще Лідія Іванова здобувала в стінах острозького монастиря. Вимоги до дівчинки змалку були дуже суворі. Батько виховував її в християнських традиціях. 

В 1920-х роках Лідія переїхала із Волинського воєводства до міста Варшави. Там Лідія вийшла заміж за чоловіка на прізвище Пікард. Імені його не відомо… Проте, шлюб не склався, бо Лідія хотіла стати акторкою, а чоловік бачив її домогосподаркою.

Дуже багато цікавих фактів про життя Альми Кар зібрала дослідниця Галина Мирослава. В своїй публікації вона розповідає про те, що «Кар’єра Альми почалась зі світлини, яку вона надіслала до польського часопису ,,Кіно” під псевдо „P……t”, додавши до неї короткого листа з запитанням: ,,Чи я фотогенічна?”. Ця світлина була опублікована 25 травня 1930 року, реакція публіки на фото Лідії теж була блискавичною – режисер Міхал Вашинський ((1904 – 1965), родом з Ковеля на Волині, відомий своїм чудовим фільмом ,,Волоцюги” про львівських батярів) запропонував зіграти епізод у своєму фільмі ,,Небезпечні романи”, а через 2 роки Юліуш Ґардан взяв її до своєї комедії ,,10 відсотків для мене”».

 

Альма Кар в журналі «Кіно», 1920-ті роки

Альма Кар в журналі «Кіно», 1934 р

Альма Кар на обкладинці журналу «Кіно», 1936 р.

Альма Кар в журналі «Кіно», 1936 р.

Альма Кар в журналі «Кіно», 1925 р.

Альма Кар в фільмі «Іграшка» (1933)

Альма Кар на знімальному майданчинку (1934)

Фото Альми Кар, з якого розпочалась її кар’єра

 

В одній із попередніх публікацій «Хроніки Любарта» вже знайомили своїх читачів із постаттю відомого режисера із Ковеля.

Альма Кар була талановитою танцівницею. Відомо, що її вчителькою була знана Ірена Прусіцька.

Цікаво, що своєю кар’єрою в кіно Альма Кар повинна завдячувати одному волинському меценату, а саме Стефану Ґуланіцькому, адже саме він профінансував кілька фільмів, де головну роль зіграла Альма Кар.

Свою акторську майстерність Альма Кар покращувала у відомого режисера російського театру Костянтина Станіславського.

Досить продуктивними для акторки з Волині були 1930-ті роки. Саме тоді вона знялась в таких кінострічках, як «Іграшка», «Десять відсотків мене», «Таємниця міс Брінкс». Відомо, що дебют в кіно відбувся у 1929 році.

Померла Альма Кар 13 липня 1992 року в місті Кенштин, що знаходиться на території Польщі. Відомо, що Альма Кар була заміжня.

Окремі біографи подають факт, що Альма Кар вийшла вдруге заміж, її чоловіком став Адам Шимонович, чи були діти в подружжя невідомо.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Автор: Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО

Коментарі