В Москві на засіданні Політбюро ЦК ВКП(б) вищим керівництво СРСР на чолі зі Сталіним 5 березня 1940-го в прийнято рішення про знищення близько 14 700 польських офіцерів. Страти тривали від квітня до травня 1940 року. Таємні розстріли полонених, відомі під назвою Катинська трагедія, відбувалися в Катині поблизу Смоленська, в Калініні, Харкові, Києві, Мінську.

"Всі вони є заклятими ворогами радянської влади, сповненими ненависті до радянського ладу. Вони є закоренілими, непоправними ворогами радянської влади. Застосувати до них вищу міру покарання - розстріл", - називав їх Сталін.

У вересні 1939-го Червона армія окупувала східну частину Польщі. У полон потрапило 240-250 тис. польських солдатів і офіцерів. Після роззброєння відпустили половину з них додому, ще частину за домовленістю про обмін полоненими передали Німеччині. Залишилося близько 25 тис. польських рядових і унтер-офіцерів у двох таборах військовополонених – Старобільському у Ворошиловградській, тепер Луганській області, та Козельському в Смоленській, тепер Калузька область. Їх і наказало знищити керівництво союзу.

Розстріли у Старобільську тривали місяць – з 5 квітня до 5 травня. Спеціально з Москви у приміщенні Управління НКВД в центрі Харкова прибули офіцери. Розстріли очолювали начальник Харківського НКВС, майор держбезпеки Петро Сафонов, його заступник капітан Павло Тихонов та старший лейтенант Тимофій Купрій. Вони домовилися – аби не було паніки – щодня забирати по 300 поляків на розстріл. Казати – на звільнення. Розстрілювати лише вночі, ховати до світанку. Уся процедура - перевірка особистих даних, розстріл, прибирання розстріляної камери займала 1 хвилину 20 секунд.

Стріляли в потилицю. Тіла у вантажівці відправляли у лісопарк на таємний цвинтар у передмісті П'ятихатки. Трупи посипались порошком білого кольору і ями закопували. У Харківських підвалах розстріляли 8 генералів, 55 полковників, 136 підполковників, 516 майорів, 843 капітанів, багато молодших офіцерів, 9 ксьондзів, 5 державних чиновників. Усього 3820 чоловіків.

В'язнів Козельського табору - усього 4 421 осіб, розстріляли під Смоленськом у Катині. Для знищення ув'язнених Осташковського табору приготували Калінінську в'язницю, заздалегідь звільнену від інших ув'язнених. У селищі Мєдноє та Катинь екскаваторами вирили кілька величезних ям. Територію загородили колючим дротом, ходили охоронці із собаками.

Після розстрілів у Москву відправили телеграму: "Операция по разгрузке лагерей закончена". Загалом у трьох таборах було знищено 14 552 осіб. 395 бранців перевели до іншого табору, вони уціліли. Після початку розстрілів польських військовополонених радянська влада депортувала на поселення в Казахстан їхні сім'ї. Катам присвоїли відзнаки та дали грошові премії.

Навесні 1943 року німецька окупаційна влада розкопала Катинські могили. Виявили братську могилу 28 метрів завдовжки і 16 метрів шириною. У ній зариті 4000 трупів польських офіцерів. Вони були в повному військовому обмундируванні, з документами. У всіх – прострілені голови. В СРСР сфабрикували документи і стверджували, що злочин у Катині вчинили в 1941році німці, коли окупували територію Радянського Союзу. Цієї версії радянська пропаганда дотримувалась наступні до 1990 року.

---