У 1885 році вийшла повість про раба-втікача та Гекльберрі Фінна
"Пригоди Гекльберрі Фінна" опублікував Марк Твен у США 18 лютого 1885-го.
Марк Твен задумував Гека Фінна як продовження "Пригод Тома Соєра", надрукованих 1876 року. Але нова повість вийшла серйознішою.
У "Пригодах Гекльберрі Фінна" йдеться про подорож Гека і раба-утікача Джима. Того планують продати. Джім не хоче покидати дружину й дітей. Джима зображено сильним, мужнім, щедрим і мудрим. Білі персонажі часто ж тупі, жорстокі й егоїстичні. Оповідь веде Гек. Дитина задумується, чи справедливим є такий стан речей.
Одразу після публікації книжку заборонили у бібліотеках штату Массачусетс. Там назвали розповідний голос "грубим" і "неосвіченим". До цього рішення приєдналися й інші бібліотеки.
219 разів у "Пригодах Гекльберрі Фінна" автор вживає образливе для темношкірих слово "негр". Через це книжка займає четверте місце в списку найзабороненіших в американських школах. У штаті Нью-Йорк її вилучили з курсу для молодших і середніх класів ще 1957-го. Пізніше вийшла політкоректна версія. У ній слово "негр" замінено на "раб".
