Не абревіатура: як придумали сигнал SOS
Сигнал SOS вперше був запропонований як міжнародний сигнал біди 7 лютого 1906-го. Сигнал є послідовністю трьох крапок, трьох тире, трьох крапок, що передаються без пауз між буквами. До того часу використовувалися кілька різних сигналів.
Більшість англійських радистів в той час працювали раніше на залізничному телеграфі. А там сигналом лиха були літери CQ. Англійські радисти і на пароплавах застосовували цей сигнал. За передачу CQ без наказу капітана радист піддавався серйозному покаранню. Потім до CQ додали третю букву D - першу букву англійського слова distress - горе, лихо.
У 1906 му зібралася друга конференція по бездротовій телеграфії. Вона була вже дуже багатолюдною, тридцять держав надіслали своїх представників. Американці запропонували букви NС, що позначають лихо, німці ж наполягали на SOE. Буква S передається трьома крапками і через свою простоту була обрана для першої трансатлантичної передачі. Зупинилися на SOS. Сигнал не є абревіатурою. Це просто випадково вибрана послідовність. Фрази, які часто пов'язують з цим сигналом, такі як англ. "Save Our Souls" (врятуйте наші душі), "Save Our Ship" (врятуйте наш корабель).
21 серпня 1909 вперше в світі був переданий сигнал SOS. Його відправив американських пароплав, який втратив хід і ліг в дрейф. Сигнал прийняли на острові Хаттерас в об'єднаній компанії бездротового телеграфу і передали в пароплавну компанію.
