Джерело: Детали

У минулому році ветеринар Рафі Баалуль, відправившись скупатися в морі в районі містечка Атліт неподалік від Хайфи, побачив на морському дні камінь з ієрогліфами.

«Я пірнув, щоб доторкнутися до каменю. Це було все одно, що на дні Середземного моря увійти в єгипетський храм».

Так Баалуль, 55-річний лікар-ветеринар і художник з села Ейн-Хід натрапив на вельми незвичайний єгипетський кам'яний якір. Його прикрашало зображення древньої богині і ієрогліфи. Очевидно, не одне тисячоліття камінь пролежав у піску (його вік оцінюється в 3400 років), поки недавній шторм його не відкрив.

Яків Шарвіт, глава відділу морської археології Управління старовини Ізраїлю, говорить, що це не перший раз, коли в районі Атліт зроблені археологічні знахідки: «Іноді море робить роботу за нас».

У січні камінь був піднятий з дня моря і в даний час демонструється на виставці єгипетської писемності в Музеї Ізраїлю в Єрусалимі.

За словами Ширлі Бен-Дор Евіан, куратора відділу єгипетської археології в Музеї Ізраїлю, функція каменю цілком приземлена і легко впізнавана: це був типовий якір, який використовували на кораблях в бронзовому віці, близько 3200 років тому. Якорі мали форму трапеції з закругленими кутами, і отвором для закріплення мотузки.

Подібні якорі і перше знаходили на узбережжях Леванту, у тому числі в Атліте. Але цей якір незвичайний багатим різьбленням по каменю, каже куратор.

Богиня-книжниця

Однак хибно думати, ніби давній муляр спеціально створив декоративний якір. Як кажуть археологи, це приклад вторинного використання каменю, пояснює Шарвіт.

Ймовірно, якір був частиною більш великого декоративного рельєфу в храмі десь в Єгипті. До цього дня видно сліди долота, яким якір був відділений від основного вапнякового блоку.

Бен-Дор Евіан каже, що камінь був цінним товаром в долині Нілу, тому кожен камінчик піддавався переробці незалежно від того, якою була його початкова функція. У зв'язку з цим виникає питання: звідки взявся гравійований камінь і яке було його первісне призначення?

Найяскравіша частина прикраси - зображення жінки, яка пише на табличці. Символ над її головою вказує, що це - богиня Сешат, староєгипетське божество писемності.

Цій богині не присвячували храми, але зазвичай її зображення прикрашало стіни головних святинь - записуючи роки царювання фараона, вона враховувала видобуток, принесений з військових походів, і тому подібні подвиги.

«Вона була свого роду божественним писарем, бібліотекарем, зберігачем документів», - говорить куратор.

Спираючись на аналіз стилю ієрогліфів, Бен-Дор Евіан сказала, що вони були вирізані в камені в XV столітті до нової ери, тобто більше 3400 років тому. Це було під час 18 династії фараонів, які заснували нове царство і розширили територію стародавнього Єгипту. Таким чином, напис Сешат міг би прикрасити один із численних царських рельєфів, установлених в храмах по всьому Єгипту.

Усе, що ми можемо зараз сказати, це те, що в якийсь момент храм був відремонтований, покинутий або зруйнований, а рельєф визнаний застарілим, що дозволило повторно використовувати камінь, як сировину.

Сталося це, ймовірно, у пізньому бронзовому віці, тобто між XV і XII століттями до н.е., тому що якорі більш пізнього періоду мали іншу форму, каже Бен-Дор Евіан.

Цікаво, що хоча велика частина напису прекрасно збереглася, особа Сешат було відрізана. Але чому була навмисно зіпсована саме ця частина напису?

Шанобливе руйнування

Відповідно до теорії, яку розділяє Бен-Дор Евіан, це було зроблено в знак поваги до божества, подібно до того, як християни оскверняють церкву, перш ніж будівля буде повторно використана в нерелігійних цілях.

Інший можливий варіант - рельєф із зображенням Сешат потрапив під кампанію іконоборства. Таке відбувалося кілька разів в історії Стародавнього Єгипту, у періоди релігійних конфліктів або коли нові фараони намагалися стерти пам'ять про попередників.

Це могло статися в XV столітті до н.е., коли Тутмос III зійшов на трон після смерті Хатшепсут, можливо, наймогутнішої жінки-фараона Давнього Єгипту. Він мав намір стерти пам'ять про Хатшепсут, осквернив її пам'ятники і знищивши її зображення.

Шарвіт вважає, що корабель, на якому знаходився якір, міг входити до складу однієї з військових експедицій Тутмоса III в Ханаан, який він остаточно закріпив за єгипетською імперією в битві при Мегіддо близько 1456 до н.е.

Друга і набагато більш широка кампанія іконоборства проходила в середині XIV ст. до н. е. при фараоні Ехнатоні, який відкинув політеїстичний пантеон Єгипту і прийняв культ, в центрі якого було поклоніння богу сонця Атону. Ехнатон заборонив поклонятися іншим богам, включаючи Сешат, наказавши закрити їхні храми і осквернив статуї головного єгипетського божества Амона-Ра.

Чи було пов'язано з цими історичними подіями перетворення напису, присвяченому Сешат, у якір - одне з питань, на які експерти сподіваються відповісти в майбутньому. Однак можна сказати, що такий пишний якір - рідкісна знахідка, каже Бен-Дор Евіан.

У бухті Атліт в бронзовому столітті розташовувалася стоянка торгових суден. За словами Бен-Дор Евіан, якби «якір Сешат» належав торговому судну, це могло б дати нам інформацію про характер міжнародної торгівлі в той час.

«У період пізнього бронзового віку стався вибух торгівлі, але виникає питання, хто нею займався - самі єгиптяни або, скажімо, ханаанейці, яких наймали єгиптяни, - каже вона. - Ця знахідка чітко вказує на те, що хоча б частина торговців були єгиптянами, тому що в іншому випадку вони не мали б доступу до каменів того святилища, звідки було взято цей рельєф».

---