У Луцьку спілкувалися про те, як Берлін створює місця пам'яті.

Лекція кандидатки історичних наук, голови Волинської обласної організації Українського товариства охорони пам‘яток і культури Оксани Сущук відбулася 28 грудня центрі туристичної інформації та послуг. Лекція підтримана організацією Cultural Vistas та Міністерством закордонних справ Німеччини.

Головне місце - Банденбурзькі ворота, які стали символом різних епох і головне, вважає лектора, символом об'єднання нації після падіння Берлінської стіни. Сьогодні об'єкт реставрований і має вільний доступ і прохід для громадськості. Це має смислове значення, що німці пережили минуле, прийняли і ставлять до нього відкрито.

Подібну роль відіграють написи на стіні Райхстагу. Це написи, які залишили радянські солдати, що взяли штурмом будівлю парламенту у 1945 році. Під час реставрації і пристосування руїн для новоно використання німці вирішили частину написів законсервувати на стінах як нагадування про непросте минуле. Переважно у текстах написів ідеться про прізвища солдатів, міста, але є там і непристойна лексика. Попри численні дискусії, які були щодо цих написів, багато німців тепер ставлять до них байдуже.

У Берліні є чимало пам'ятних місць, присвяченим різним групам населення, які постраждали під час війни від рук нацистського режиму. Найбільший - Меморіал убитим єреям Європи, розташований неподалік місця, де був бункер Гітлера. Монумент зроблений у вигляді великї кількості бетонних тумб різної висоти. У підвальному приміщенні розташовано музей. Меморіал відкрили у 2005 році.

У парку неподалік парламенту є ще один незвичний пам'ятник - Меморіал гомосексуалам. Це бетонний прямокутний паралелепіпед, трохи нахилений вбік, на одній стороні якого прорубано віконце. Через нього відвідувачі можуть побачити невеличкий фільм з двома чоловіками, що цілуються. Нацистська влада арештувала приблизно 50 тисяч гомосексуалів із яких 15 тисяч загинули в концентраційних таборах.

Меморіал жертвам соціалізму сінті та ромам виконаний у вигляді круглого басейну з водою і написом на кромці. Тут також лунає музика, а під ногами є камені з назвами концтаборів, де загинули сінті та роми. Він присвяений кільком сотням тисяч убитих представників народу.

Ще одну цікаву ідея для меморіалізації подав німецький художник Гюнтер Демніг. Він придумав розташовувати таблички з іменами єврейських жертв біля будинків, де ті проживали. Згодом це отримало назву каменів спотикання. Людина, яка йде вулицею, нахиляється, щоб прочитати напис, і своїм поклоном віддає шану жертвам. Загалом у світі встановлені більше 50 тисяч таких каменів, є вони і в Україні.