Населення Буковини і Закарпаття висловилося за входження до складу Західноукраїнської Народної Республіки. На початку листопада 1918-го створили загін місцевої міліції, щоб не допустити грабежів з боку австро-угорських солдатів. Народні збори мешканців Ясіня та навколишніх сіл проголосували за возз'єднання закарпатської Гуцульщини з Україною та обрали Гуцульську Народну Раду. До неї ввійшли 42 депутати, яких очолив Степан Клочурак.

Гуцули збирають своє військо на Різдво 1919-го. Від ранку Степан Клочурак і його товариші ходять по хатах із колядками. Після співів розповідають селянам про свій план. Протягом дня до повстання долучаються 86 людей. З Коломиї до Ясіні прибуває товарний потяг. Там підмога від ЗУНР – 23 вояки. За 2 години українці захоплюють усі стратегічні пункти села – залізничну станцію, пошту та сільську адміністрацію. Обходиться без жертв. Проголошують власну державу – Гуцульську Республіку.

Громадський суд вів староста містечка. Винним присуджував упродовж кількох днів допомагати нужденним — рубати дрова вдовам, немічним і сиротам. Школи у республіці були українські, діяв народний хор, а в Народному домі громадянам читали лекції на різні цікаві теми. Дипломатичні зв'язки міні-держава підтримувала лише із Західно-Українською Народною Республікою. Протягом першої половини 1919 року в Ясіні та околицях діє повноцінна держава. Військо – 300–400 до­бровольців. Туди беруть тільки українців.

Міністром війни, а отже і фактичним президентом республіки, стає Степан Клочурак (1895–1980). Офіційна мова – українська. 10 вересня 1919-го за Сен-Жерменським договором територія Гуцульської Республіки увійшла до складу Чехословаччини. Після Другої світової війни територія опиняється у складі Радянського Союзу.