В Бібліотеці Массачусетського університету в Амхерсті (США) вдалось відшукати раніше невідомі світлини з Волині. На фото можна побачити весільну процесію, яка відбувалась у селі Мизове на Волині. Фото датуються 1930-ми роками, десь в період 1934-1937 років. Сьогодні село Мизове входить до складу Старовижівського району Волинської області. В різних документах ХХ ст. можна зустріти дві назви Мизове та Мизово.
Представлені кадри були зроблені польським етнографом Юзефом Обребським, під час експедиція по Волині. Після Другої світової війни він виїхав на роботу до США, де працював професором. Разом із собою забрав унікальні негативи, які проливають світло на минувшину нашого краю.
На фото можемо розгледіти молодят, родину та гостей, які завітали на весілля. Фотографу пощастило побачити обряд обсівання молодят зернами пшениці. Сам обряд осипання з'явився досить давно ще в Стародавній Русі і Стародавньому Римі. Скільки б років не минуло, а сам традиція досі збереглася та має важливе значення. Зерно символізує в цій традиції родючість і здоров'я.
Перше фото є гарним джерелом для того, щоб побачити, як виглядали молодий та молода на Волині 80 років тому. Як бачимо, у молодят в руках ікони з рушниками, і навіть можна побачити традиційну вишивку. Видно, що весілля відбувається в холодну пору року, адже поверх святкового одягу є верхній.
Зверніть увагу на одяг молодят, видно, що молодий парубок одягнений у вишиту сорочку, а яким цікавим є весільний віночок із штучних квітів молодої. Не можна не помітити перстень у молодого на середньому пальці правої руки, через тінь у молодої персня не можна розгледіти. На інших фото бачимо, що молода у білій фаті. Гості одягнені скромніше. Серед присутніх є місцеві мешканці села Мизове різного віку. Можливо, хтось із наших читачів навіть впізнає близьких, які народились у цьому населеному пункті.
Взагалі село Мизове має цікаво та багату фактами історію. Наведемо кілька із них. В XVI столітті це волинське село було у власності князів Сангушків Коширських. В одному із документів 1502 року це село Мизова (Мизове) Кошерської волості. Вважається, що це перша писемна згадка. В 1595 році землі села Мизове, князь Григорій Васильович Сангушко та його дружина Софія віддали в оренду єврею Абрамку Шмойловичу.
В кінці XVI століття князь Сангушко заклав село Мизове, як заставу, під час суду із єпископом Кирилом Терлецьким. В результаті Мизове так і залишилось за володимирським єпископом і часто в документах називалось «церковним селом».
З книги про волинські храми М. Теодоровича за 1903 рік дізнаємось, що в 1731 році в селі за кошти місцевих прихожан була зведена церква Різдва Пресвятої Богородиці. Це був дерев’яний храм, із залізним дахом. Поряд із храмом була дзвіниця. Храм був побудований у формі хреста. І церква і дзвіниця були пам’ятниками архітектури, але під час Другої світової війни в 1944 році були спалені. Після війни в 1947 році громада придбала житловий дім і перевізши його на місце старого кладовища зробила з нього тимчасовий храм. В 1992 році почалося будівництво нової церкви на кам’яному фундаменті, будівлю храму було вирішено звести з дерева. В 1997 році старої будівлі перейшли в новий храм, який освятив владика. Саме там досі проходять богослужіння.
Завдяки досліднику Волині Олександру Цинкаловському знаємо про навчальні заклади, які були в цьому селі. Церковно-приходська школа існувала тут із 1866 року і розміщувалась в громадському домі, громада фінансувала опалення. Дослідник також подає факт, скільки отримував зарплатні місцевий вчитель. В ХІХ ст. це становило 50 рублів, а сторож в школі -10 рублів.
В 1893 році розпочалось будівництво нового приміщення церковно-приходської школи (добудова). До двох класних кімнат було добудовано коридор і учительську. Працювали тоді три вчителі. Навчалось 50 учнів. Для учнів викладались російська, українська мови, математика, Закон Божий.
Село Мизове, 1916 рік. Ймовірно, на фото залізнична станція
Вдалось розшукати статистику, скільки в селі проживало колись мешканців? Так, у 1896 році тут було 235 дворів. До храму ходило 1887 прихожан. Натомість у 1906 році село Мизове входило до Седлищенської волості Ковельського повіту Волинської губернії. Дворів у селі було 305, а мешканців – 1871. Сьогодні в селі Мизове проживає близько 1100 селян, при наймі таке число вказане в офіційній статистиці.
На жаль, нам не вдалось знайти світлин храму, який був у селі із XVIII ст. Проте на аукціоні віднайшли фото залізничної станції із цього села. Кадр датується 1916 роком. Якщо у вас є світлини першого храму, то надсилайте, ми їх із радістю опублікуємо.
Джерело фото: University of Massachusetts Amherst Libraries
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
