Хто бував у містечку Любешів, то знає, що однією із найвідоміших архітектурних пам’яток, які збереглись, є барокова брама садиби Вишневецьких-Чарнецьких. Вона датується XVIII століттям. Проте сама садиба до наших часів не збереглась, вона була повністю знищена у 1920-х роках. Вдалось розшукати його плани та малюнки, які датуються першою половиною ХІХ ст.
Перший палац у Любешові був дерев’яним, він з’явився у другій половині XVІІ ст. Його збудував шляхтич Ян Дольський. Проте через кілька десятиліть палац знищили шведи під час війни. Черговий намісник Любешова шляхтич Михайло Вишневецький звів тут новий маєток, а посередині палац у стилі бароко та розкішний парк біля нього. У 1754 році маєток продали брацлавському каштеляну Яну Антонію Чарнецькому. Саме він звів тут цегляну стіну та рів, а із західної сторони палацу славнозвісні в'їзні ворота, вхід у які закривався підвісним містком. На початку XX ст. залишилася лише брама, бічне приміщення однієї стіни та вхід у підземелля.
На сьогоднішніх малюнках ХІХ століття ви зможете побачити, яким був палац у Любешові. Автор малюнків та планів невідомий. Їхні оригінали походять із давнього архіву шляхетського роду Мнішеків (пол. Mniszchowie). Представники роду були магнатами, державними діячами, меценатами, брали участь в багатьох подіях тогочасного політичного життя, представниці — дружинами багатьох впливових державних діячів. Мнішеки були пов‘язані із родиною Вишневецьких. Архів Мнішеків розташовувався довгий час у Парижі, потім копії документів, які стосуються Польщі та України, були передані до Національного музею у Варшаві (Польща). Серед цих документів були плани та малюнки українських Городка, Вишнівця та Любешова.
Любешів у колекції документів архіву Мнішеків представлений шістьма документами, які ви сьогодні можете бачити. Відомо, що автор складав план та малюнок уже існуючого палацу. Дослідники певний час сумнівались, чи справді це малюнки з Любешова? Проте малюнки збіглись із описами будівлі, які подавав у своїх дослідженнях автор книги про палаци Роман Афтаназі. Саме він згадує про те, що палац оточував парк у італійському стилі.
План забудови резиденції із парком. Автор невідомий, малюнок після 1832 р.
Головна брама і будинок на дитинці
Палац. План партеру, 1836
Палац і парк
Малюнок палацу
Вигляд палацу та частини парку
Останні два малюнки автора містять інформацію, яким би міг бути альтернативний вигляд палацу у Любешові.
Звичайно такі документи є дуже важливими для історії Волині й заслуговують більш ґрунтовного вивчення, тому місцевим історикам та архітекторам напевно варто замовити їхні офіційні копії, щоб краще дослідити. Адже по суті вони є чи не єдиним джерелом вигляду палацу у Любешові.
Дані малюнки дослідив та представив у науковій публікацій вперше польський історик мистецтва Пьотр Кіборт, саме завдяки його праці вони стали відомі загалу. Напевно, це не останні знахідки, які ще буде знайдено в приватних колекціях за кордоном.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
