Мета та значення каменю незрозумілі. Найдавніші тлумачення каменю пов'язані з його використанням як календаря. Мексиканський антрополог Антоніо де Леон і Гама написав трактат про календар ацтеків, використовуючи цей камінь. Ацтеки мали власний календар, який так само як і сучасний, мав 365 днів в році.

Згідно з ним рік ділився на 18 місяців по 20 днів, при цьому до кожного року додавалося 5 "нещасливих днів". Однак вони мали й інший, ритуальний 260-денний календар. Кожен тиждень, дні місяця, години дня і ночі були присвячені різним божествам.

Одна теорія - обличчя в центрі каменю - це Тонатіух, ацтекське божество сонця. Сучасні археологи, наприклад, у Національному музеї антропології в Мехіко, вважають, що камінь використовувалося як урочистий басейн або ритуальний вівтар для жертв гладіаторів, ніж як астрологічний чи астрономічний довідник. У центрі – голодний бог з висолопленим язиком. Він міг наїстися тільки людськими серцями. Їх виривали з живих людей.