Волинянин Антон Анджейовський народився у 1785 році в родині збіднілої шляхти села Варковичітепер Дубенського району Рівненської області). Його батьком був Лукаш Анджейовський, шляхтич та за іншими відомостями головний касир банку Антонія Прота Потоцького. Ім’я матері невідоме, проте знаємо, що була вона із роду Собінських.
В дитинстві Антон виховувався при дворах каштелянової Бержиньської в Людвіполі, воєводи Вавельського в Тучині, де батько був маршалком двору.
Початкову освіту Анджейовський здобував у місті Корці на Волині, потім переїхав до Тучина, де під керівництвом професора Краківської академії Франца Шоповіча, деякий час ходив до шкіл у Межирічі Корецькім.
Також Антон Анджейовський навчався малярству природничим наукам, ботаніці у Вільнюсі. Після короткого перебування в родині Ходкевичів у Пекалові почав навчатись у Вищій Волинській гімназії в Кременці.
Далі було навчання у Віленському університеті. Після цього Антон Анджейовський розпочав свою викладацьку діяльність. Спершу як викладач ботаніки і зоології Вищої Волинської гімназії, а потім як Кременецького ліцею.
Палац у Варковичах, ХІХ ст.
У 1829 році Анджейовський супроводжував професора Е. Ейхвальда в його подорожі по Подільській, Волинській та Херсонській губерніях, але з цим вченим не порозумівся і звинувачував його у привласненні багатьох чужих спостережень.
З 1834 року Антон Анджейовський ад'юнкт кафедри зоології Київського університету, а через п’ять років професор Ніжинського ліцею Безбородька.
Після виходу у відставку Анджейовський у 1841 р. жив у Житомирі, Немирові та Білій Церкві, де брав участь у насадженні садів, адже був у цій справі справжнім профі.
Двадцять років, а саме в період із 1848 до 1868 року Анджейовський проживав у Ставищах. Саме там він заклав парк, який зберігся до нашого часу, хоч і не в початковому стані.
В доробку Антона Анджейовського є цікаві історичні та природничі праці, серед яких: «Флора України», «Сини Владислава Германа», «Добислав», «Грамоти старого Детюка про Волинь».
Літературна творчість Анджейовского найбільше відомо твором «Ramoty starego Detiuka o Wołyniu» в чотирьох томах (1861), він і сьогодні залишається унікальним джерелом відомостей про життя волинської шляхти середини XIX століття.
Антон Анджейовський
Титулка книжки «Грамоти старого Детюка про Волинь», 1861 р.
Більшість цих праць можна прочитати он-лайн на сайті проекту “Polona”. Ініціатором створення якого є Національна бібліотека Польщі. Посилання на праці Антона Анджейовсього.
Праці дослідника з Волині також присвячені вивченню флори південно-західної частини України (між Бугом і Дністром, від Збруча до Чорного моря) та колишньої Подільської губернії. Анджейовський вивчав флору та фауну Литви і України. Він склав гербарій 10 000 видів рослин, з них 1 366 передано Київському національному університету імені Тараса Шевченка. Описав близько 100 видів і різновидностей української флори, з них близько 30 пріоритетних видів та форм. Результати вивчення родини Хрестоцвіті увійшли у «Prodromus» Декандоля.
Помер Антон Анджейовський 12 грудня 1868 року у Ставищах. Похований на місцевому кладовищі.
Дослідник Г. Райхенбах назвав ім'ям Анджейовського навіть новий рід рослин.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
