Станіслав Кардашевич відомий острозький краєзнавець, автор фундаментальної праці, присвяченій історії міста Острога (1913).
З біографії дослідника знаємо, що народився він в селі Білогородка Волинської губернії (сучасна територія Ізяславського району Хмельницької області). Його родина походила із збіднілої волинської шляхти.
Датою народження Станіслава Кардашевича вважається 8 травня 1826 року. Відомо, що батька звали Ян Євфимій Кардашевич, а матір Феліція (в інших джерелах Феліціана) Пельчинська. На жаль, метрики народження Станіслава не вдалось розшукати, проте вдалось натрапити на витяг із метрики про його шлюб. Також в метричних документах початку ХХ століття батьки Станіслава згадуються в якості хресних для різних мешканців тоді ще містечка Білогородки. Ці метрики відносяться до католицького костелу Преображення Господнього. Напевно, після того як Станіслав поїхав до Острога, батьки залишились проживати в Білогородці, і пізніше були поховані на місцевому католицькому кладовищі, що знаходиться на Ізяславській вулиці.
Історією рідного краю, Станіслав зацікавився, ще проживаючи у рідній Білогородці. Будучи дитиною він часто вивчав місце, де колись знаходився Білогородецький замок. Перша згадка про нього датується 1545 роком. Проте цікавили напевно Кардашевича і рештки давньоруського городища ХІІ – ХІІІ ст., які свідчаили про заселення цієї місцевості ще в часи Київської Русі.
Острозький замок, зображення 1848 року
Відомо, що в родині Кардашевичів зберігались сімейні реліквії, які передавали із шаною від одного до другого покоління. Мова йде про гербові клейноди. Предки Станіслава Кардашевича були лицарями.
Станіслав Кардашевич проживав у Острозі, де працював секретарем повітового суду із 1844 до 1869 року. Був він також свого часу секретарем на виборах маршалка Острозького повіту. Певний період працював у Острозі як приватний адвокат.
Волинянин полюбив Острог і почав ґрунтовно досліджувати. Свою працю про це місто він писав на основі різних писемних джерел, серед яких фамільні архіви, рукописи та мемуари.
Помер Станіслав Кардашевич 6 жовтня 1887 року. Був похований на цвинтарі в Острозі. В 1938 році Польське краєзнавче товариство на могилі Станіслава Кардашевича встановило новий пам'ятник. Проте, у 1950-х роках цвинтар було знищено, а на його місці збудували стадіон. Постамент надмогильного пам'ятника Станіслава Кардашевича перевезено до Острозького замку і встановлено біля так званого Будинку мурованого.
Надгробок Станіслава Кардашевича на католицькому цвинтарі в Острозі до знищення радянською владою
З приватного життя волинського дослідника відомо, що він був одружений. Із метричної виписки, яку вдалось відшукати на польському сайті Волинські Метрики, знаємо, що вінчався із дружиною в Острозькому костелі у 1847 році. Обом молодятам було по 22 роки. Дружину звали Каміля (Камілія) Демська. Її батьки Каспер Демський та Маріанна Джевінська. Наречена була родом із села Плоске (сучасний Острозький район Рівненської області). Свідками на весіллі Станіслава Кардашевича були його друзі Зигмунт та Генрик Ружицькі та Александр Вишатицький.
В подружжя Кардашевичів у 1855 році народився син Казимір. Відомо, що прожив він до 1945 року. Працював військовим лікарем, генералом Польської армії. Від батька він перейняв любов до історії та книг, тому прославився як бібліограф та бібліотекар. Освіту він спочатку здобув у Острозькій гімназії, куди вступив у 1865 році. У 1870 році він продовжив навчання у Житомирській гімназії. У 1874 році став студентом медичного факультету Московського університету. Паралельно із медициною, Казимір вивчав професійно дві мови – англійську та італійську. Його називали справжнім поліглотом, адже йому вдалось також опанувати французьку, латинь, грецьку, санскрит, есперанто, китайську та японські мови! Останні дві йому дуже згодились при службі на Далекому Сході.
Лікарський диплом Казимір отримав 15 червня 1879 року. За своє відмінне навчання він навіть мав державну стипендію, яка становила 300 рублів щорічно. В серпні 1879 року він став молодшим сержантом 47 українського полку піхоти, який був розташований у місті Кам’янці-Подільському. Потім був переведений до Вінниці. Один із колег Казиміра так його описав «був це чоловік учений, незламного характеру і загально шанований».
В 1884 році Казимір Кардашевич увійшов до групи 57 лікарів, які повинні були пройти навчання в престижній Військово-медичні академії у Петербурзі. Він спеціалізувався там на хворобах внутрішніх органів та гігієні. Здобуття нової освіти здається відкривало для Казиміра нові перспективи, проте через своє польське походження він не міг претендувати на високі посади. В 1890 році він розпочав роботу як лікар артилерійського парку у місті Вінниці. Пропрацював там до 1895 року. Потім його підвищили і перевели у міста Уссурійська, що за 80 км від Владивостоку на самому сході континенту. Там він став головним лікарем 1 полку забайкальських козаків. Робота на краю світу була цікавою. Казимір багато подорожував, брав участь в експедиціях, які описував у своїх наукових статтях на сторінках «Військово-Медичного Журналу».
В 1898 році Кардашевич був переведений із полком до Порт-Артуру (сьогодні це портове місто Люйшунь у Китаї на березі Жовтого моря). Потім його перевели до Хабаровська над р. Амур. Тоді там проживало багато польських висланців ще з часів Польського постання, було ціле їх поселення. Саме там Казимір знайшов багато однодумців.
Після закінчення російсько-японської війни, Кардашевич переїхав до Петербургу, а потім у 1907 році до міста Бендери (сучасна Молдова). Там він пропрацював 10 років. З 1920-х років проживав у Варшаві, там займався бібліографією та бібліотекарською справою. Важливим хобі були шахи, не раз Казимір вигравав важливі турніри. Прожив 90 років. Помер у 1945 році в місті Прушків у Польщі, де був похований.
З приватного життя, відомо, що Казимір у 1888 році одружився на Розалії Заорській в Корці на Волині. В них було трійко дітей. Наймолодшого назвали на честь відомого дідуся Станіславом. Він був солдатом в роки Першої світової війни, у міжвоєнний час працював у поліції. Був жонатий, мав троє дітей: Хелену, Барбару та Пшемислава. Онук Кардашевича був розстріляний у Катинському лісі у 1940 році органами НКВС. Похований на Катинському кладовищі. До того
На жаль, поки не вдалось відшукати жодного зображення відомого волинянина Станіслава Кардашевича. Острозький дослідник Йосип Новицький описав Кардашевича такими словами: «Пам’ятаю його постать: високий, темний блондин, без бороди, дещо сутулий, замислений, спокійний».
Онук Станіслав Кардашевич, фото 1930-х років
Земляком дослідника Острога Станіслава Кардашевича є Юзеф Пачоський (1864-1942), дослідник херсонської флори, рослинного світу заповідника «Асканія-Нова», флори Біловезької пущі, автор теорії пантропізму і основ фітосоціології, засновник і директор природничо-історичного музею в Херсоні, завідувач ботанічного відділу заповідника «Асканія-Нова», керівник заповідника «Біловезька пуща», професор кількох інститутів. Він так само народився в селі Білогородка Волинської губернії (сучасна Хмельницька область). Більше про нього можна прочитати у публікації «(Не)відомі волиняни: засновник фітосоціології Йосип Пачоський».
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
