Джерело: Волинські Новини

Лірика, іронія та написане після трагічних подій на сході України: поет Дмитро Лазуткін спілкувався своїми віршами з гостями фестивалю «Бандерштат».

Гутірка з поетом, журналістом та коментатором Дмитром Лазуткіним відбулася під час фестивалю «Бандерштат» 4 серпня.

Поет читав як найновіші вірші, так і ті, що увійшли до збірки «Артерія».

у березні морозному чи в квітні

коли зірки мов рани ножові

знайди слова які комусь потрібні

знайди слова - допоки всі живі

нeхай вони гарчать як дикі звірі

нeхай говорять як насправді є

Господь рятує кожного по вірі

і кожному по справах роздає

Лунали також вже знані вірші про українських військових:

За законами математики –

Мінус доля на мінус час…

Небо ридма ридає, солдатики,

Небо ридма ридає по вас.

Хтось на мапі звіряв маршрути,

Хтось дививсь на зірки з печер…

Нерозкритими парашутами

Рахуватимуть вас тепер.

Поет зауважив, що скоро виповнюється річниця збитого літака ІЛ над Луганським аеропортом, після якої і був написаний цей вірш. також наприкінці серпня відзначають день пам’яті загиблих у війні.

Вірш «Танки» виник завдяки герою України Євгену Межевікіну.

«Він мій добрий товариш, ми багато перетиналися в АТО, він в Донецькому аеропорту зробив кілька сотень рейсів дорогою смерті, врятував сотні людей, багато ризикував. Він відчайдушний, у житті добрий та простий. Ми їхали з ним і він каже, що всі тексти про танкістів радянські, немає сучасного українського. Він завжди їздив на всі бойові завдання та у розвідку з відчиненим люком, хоч це було і не за інструкцією, а було певним забобоном», - розповів Лазуткін.

Є музичний проект Дмитра Лазуткіна «Артерія» спільно з Борисом Севастьяновим, з яким поет познайомився на Луганщині.

«Співпраця розпочалася з цієї пісні про посттравматичний синдром у військових. Я прочитав текст Валерію Ананьєву, він сказав, що це співзвучно з відчуттями, які були у нього, коли він демобілізувався і пройшов пішки з наплечником дві тисячі кілометрів по Європі», - розповів поет.

Після цих віршів він розпочав «фазу лірики». Зокрема, поет зачитав вірш, який вчора лунав під музику з головної сцени фестивалю у виконанні гурту «Kozak System». Йдеться про поезію «Така спокуслива», яку Лазуткіну раніше доводилося часом читати на усіх зустрічах 400 разів на рік, тож вірш навіть викликав у нього певну відразу.

Історія з іронічного вірша «Укрмова», з його слів, траплялася у житті багатьох знайомих і роль фізрука, мовляв, не треба применшувати:

Ці безкінечні уроки,

ці нічні каяття!

Ніби поріз глибокий

ти відчуваєш життя.

Сіється правда сувора –

коли ти зриваєш гнів…

Він цілував тебе вчора,

я тебе завжди любив.

Гарні до біса брови,

трепет заламаних рук…

Вчителько укрмови,

На*уй тобі фізрук?

Наприкінці гутірки Дмитро Лазуткін заявив, що дуже любить «Бандерштат» за атмосферу, що панує на фестивалі і радий, що йому вдалося приїхати цьогоріч.

---