Памво Беринда: автор першого українського словника
Український письменник Памво Беринда помер 23 липня 1632 року. Він є автором першого староукраїнського друкованого словника - "Лексикону словено-роського".
Освіту чоловік здобув у Львівській братскій школі, яка у ході масового окатоличення з боку поляків зберігала свій православний напрямок. Тут він опанував давньоукраїнську та давньогрецьку мови. Також у місті вже працювали друкарні, в тому числі й друкарня Івана Федорова. Беринда захоплюється книгодрукуванням.
На запрошення Львівського архієпископа Гедеона Балабана переїжджає до Стрятина - тепер Івано-Франківська область. Там організовує власну друкарню та видає релігійні твори. 1617-го чоловік переїжджає до Києва, де видає Номоканон - збірник церковного права. Разом із гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним та єпископом Іовом Борецьким у 1620-му зустрічав у Києві делегацію константинопольського патріарха Феофана. Саме тоді українці добилися відновлення православної церкви після укладання Берестейської церковної унії.
У 1627 році в Києві Беринда видав твір всього життя - "Лексикон словено-роський та імен толкованіє". Він працював над ним 30 років. Праця складається з 2 частин та розміщена на 475-ти сторінках. В передмові автор зазначив, що слов'янська мова має багато "темних" слів, тому він взявся за їх пояснення старою українською мовою. Роботу присвятив спудеям - себто студентам.
Похований друкар у Києво-Печерській Лаврі.
