У підводному цвинтарі в Фінляндії виявили предмети з давньогрецької міді

Джерело: Gazeta.ua

Археологи дослідили підводне поховання у Леванлухті в Фінляндії. Підводний цвинтар використовували між 300-800 роками. Більшість людей похованих там - жінки та діти, без слідів насильницької смерті. Усі скелети виявили цілими, хоча у Фінляндії того часу існувала практика кремації.

Виявлені разом із небіжчиками предмети проливають нове світло на переміщення матеріалів давньою Європою. Поряд із небіжчиками водолази дістали 22 металеві предмети. Більшість з них являли собою прикраси - персні, шийні прикраси, брошки, ланцюги.

Окрім цього знайшли великий котел для їжі. Своїм дизайном знахідки вказують на те, що вони були створені у місцевих майстернях Фінляндії. Проте в самій Фінляндії того часу не існувало місцевих джерел міді. Також не знайдено жодних доказів існування залізних майстерень, повідомляє The History Blog.

Автор: thehistoryblog.com

Предмети з давньогрецької міді виявили у підводному кладовищі Фінляндії

Предмети з давньогрецької міді виявили у підводному кладовищі Фінляндії

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: З гробниці фараона винесли 110 кг золота

Вважають, що залізну руду імпортували з південної Швеції. Проте виявилось, що залізо Швеції також імпортували з інших місць. Усі 22 предмети проаналізували новітніми спектрометрами та встановили, що вироби зроблені зі сплаву міді, бронзи та латуні. Жодну з цих речей не виготовили у Скандинавії.

Ізотопи свинцю та міді в артефактах вказують на те, що вироби були зроблені з руди, яку добули у копальнях Греції та Болгарії. Ці регіони виробляли велику кількість міді, яка поширювалась всією Європою. Грецькі металеві вироби потрапили північним торговим шляхом до Фінляндії, де їх переплавили на власні вироби.

Результати проекту вказують, що продукти мережі обміну міді в континентальній Європі також досягали Фінляндії. Ймовірно, через Балтійське море, через яке проходив невідомий торговий шлях. Це дає підстави пов'язувати цей регіон з обширною системою обміну міді.


Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі