Серед сучасних тенденцій у називанні дітей домінує мода на старовинні традиційні українські імена: Матвій, Максим, Остап, Ярема, Марко, Софія, Соломія, Анастасія, Христина, Меланія, Єва та інші. Наскільки популярними були ці імена в минулому, які імена були найулюбленішими в сільському іменнику, як обирали ім’я для дитини на Волині 200 років тому?
За матеріалами «Метричної книги сіл Борисковичі, Довгів, Цегів 1845–1854 рр.», для жіночого іменника досліджуваних сіл властива значна різноманітність імен: для називання 243 осіб використано 46 імен. П’ятірка найуживаніших імен представлена іменами Марія (29 іменувань), Анна (22), Татіана (13), Домникія (12), Іюліянія (12), Евдокія (12). Значна продуктивність характерна для імен Агафія (9), Анастасія (8), Дарія (8), Ксенія (8), Параскева (8), Пелагія (8), Марфа (7), Александра (6), Варвара (6), Елена (6), Меланія (6), Матрона (6), Фекла (5).
Незначна активність властива для імен Агрипина (3), Васса (2), Ирина (2), Екатерина (2), Евфросинія (2), Лукія (2), Маріанна (2), Марина (2), Надежда (4), Наталія (3), Софія (3), Соломонія (3), Стефанида (3), Феодора (2), Феодосія (3), Христина (2), Юстина (2). Рідкісні для іменника імена Акилина, Антонина, Вера, Гликера, Зиновія, Елисавета, Епестимія, Евфимія, Любовъ, Февронія, оскільки вони використані для називання однієї дитини.
Жіночий іменник представлений канонічними календарними іменами православного церковного календаря, які походять із грецької, давньоєврейської, зрідка латинської (Антонина, Іюліянія, Марина) мови. Імена слов’янського походження в досліджуваному іменнику відсутні.
За нашими спостереженнями, вирішальну роль у виборі імені відігравав принцип називання за церковним календарем. Так, 12 дівчаток із іменем Домникія народжені з 2 до 22 січня, 8 Ксеній – із 20 січня до 5 лютого, 6 дівчат з іменем Меланія – з 1 до 11 січня, 3 Соломонії – з 27 липня до 1 серпня, 3 Наталії – 25 і 26 серпня, 2 Катерини – 24 листопада, 2 Васси – 20 і 21 серпня, 8 дівчат із іменем Параскева – з 10 до 28 жовтня, 2 Маріанни – 17 лютого, 2 Ірини – 13 і 16 квітня.
5 із 9 дівчаток із іменем Агафія народжені 5 лютого, 4 дитини – 15 і 16 квітня (пам’ять святої Агафії Православна церква вшановує 5 лютого та 16 квітня). 5 із 7 дівчаток із іменем Марфа народжені 3 і 4 липня, 2 – 1 вересня (пам’ять святої Марфи 4 липня і 1 вересня).
Вибір імені значною мірою був зумовлений уподобаннями священика або батьків, антропонімними смаками жителів певного населеного пункту або регіону загалом. Так, на 16 квітня за старим стилем припадає вшанування святих Агафії, Ірини, Галини, Василини, Феодори, проте дівчаток, народжених 16 квітня та сусідні дні, названо іменами Агафія (4 дитини) та Ирина (2 дитини), а імена Галина, Василина взагалі відсутні в іменнику досліджуваних сіл. Очевидно, що при можливості вибору імені серед кількох імен із церковного календаря, вагому роль відігравали антропонімні вподобання священика або батьків.
Після зміни священика в церквах сіл Борисковичі, Довгів, Цегів 1853 року іменник сіл оновлюється іменами Андроникъ, Владиміръ, Захарій, Исаакий, Климентъ, Мефодій, Никифоръ, Стахій, Флоръ, у жіночому іменнику з’являються імена Евфросинія, Надежда, Софія, Юстина, відсутні до 1853 року. Такі вагомі якісні зміни іменника могли бути зумовлені антропонімними вподобаннями нового священика, що підтверджує думку про вагомий вплив на вибір імені саме вподобань священика (а не батьків).
Чоловічий іменник досліджуваних населених пунктів охоплює 61 ім’я, використане для називання 225 дітей. Найчастотнішу п’ятірку складають імена Иванъ (25 номінацій), Василій (13), Михаилъ (13), Павелъ (11), Стефанъ (11). Частотними стали імена Іосифъ (10), Іаковъ (8), Феодоръ (8), Андрей (7), Даніилъ (7), Антонъ (6), Максимъ (6), Петръ (6), Романъ (6), Григорій (5), Симеонъ (5), Георгій (4), Леонтій (4), Николай (2), Никита (4), Онуфрій (4), Прокопій (4). Не перевищують СКО імена Алексей (2), Аликсандеръ (2) (імена подаємо так, як вони записані у джерелі), Владиміръ (2), Гавріилъ (3), Игнатій (3), Илія (2), Лука (2), Тимофей (3), Трофимъ (2), Филимонъ (2), Харитонъ (2).
Рідкісні для іменника імена Андроникъ, Артемій, Борысъ, Евдокім, Емеліянъ, Захарій, Исаакій, Іоакимъ, Карпъ, Кирилъ, Калиникъ, Кондратъ, Кипріанъ, Климентъ, Матфей, Мефодій, Никифоръ, Никандръ, Маркъ, Орестъ, Самуилъ, Стахій, Тихонъ, Филиппъ, Феодосій, Філаретъ, Флоръ, які мають по одному ім’явжитку.
Основу чоловічого іменника становлять календарні імена грецького, латинського та давньоєврейського походження. Слов’янські за походженням імена представлені в чоловічому іменнику незначними вкрапленнями, зокрема слов’янськими іменами, які були канонізовані Православною церквою після прийняття християнства в Київській Русі (Борысъ, Владиміръ).
Визначальну роль у виборі імені відігравав принцип називання дитини за церковним календарем. Серед значного розмаїття чоловічих імен, наявних у календарі щодо певного дня, вибір імені обмежувався переліком звичних, традиційних для сільського антропонімікону імен, які й склали найчастотнішу п’ятірку іменника. До того ж священик часто використовував для називання одні імена стосовно різних дат народження (Антонъ у січні та червні, Максимъ у січні, серпні та вересні, Михаилъ у травні, червні, липні, вересні та листопаді, Стефанъ у січні, квітні, травні, серпні та жовтні). Такий підхід до вибору імені звужував іменник, створював передумови до формування однорідності, одноманітності іменника.
Вагому роль відігравала тенденція називання сина за іменем батька, зрідка за іменем діда. В іменнику досліджуваних сіл засвідчено непоодинокі випадки однойменності батька та сина. Так, 29 вересня 1845 року в Івана Івановича Куліби народився син, якого було названо іменем Иванъ. 30 січня 1845 року в родині Василя Васильовича Гетьмана і його дружини Фотини Данилівни народився син, якого назвали іменем Василій, другого сина, який народився 11 грудня 1846 року назвали іменем Даніилъ, очевидно, на честь діда по материнській лінії. Серед 225 фіксацій називань хлопчиків у 14 випадках мала місце однойменність дитини з батьком або дідом (Иванъ (6), Андрей (1), Василій (1), Михаилъ (2), Филиппъ (1), Феодоръ (1), Даніилъ (1), Яковъ (1)).
Отже, основу досліджуваного іменникá новонароджених становлять календарні імена грецького, латинського та давньоєврейського походження, більшість яких давно стала традиційними для українського народу іменами, незначними вкрапленнями представлені давні слов’янські імена, канонізовані тогочасною православною церквою (Владиміръ). Навантаження імен частотної десятки досить значне, що свідчить про стабільність та однорідність сільського іменникá середини ХІХ століття. Оригінальність іменникá виявляється завдяки наявності багатьох малопродуктивних та рідкісних імен, які значно урізноманітнюють його. Досліджуваний іменник відображає специфіку надавання імен на півдні Волинської області середини ХІХ століття, демонструє тогочасні антропонімні вподобання, засвідчує перелік імен, які надавали новонародженим у цей період.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
