Сьогодні хочемо розповісти читачам Хронік Любарта про відомого американського кінопродюсера Бена Баренгольца, який зараз проживає в США, проте в далекому 1935 році він народився на Волині, а саме 5 жовтня у селі Купичів (тепер Турійський район Волинської області). Батьків звали Аарон та Пола. Відомо, що в родині окрім Бена був ще один син Ревен, який зараз проживає в Ізраїлі.

На жаль, батько Бена трагічно загинув у роки Другої світової війни і був похований поблизу Купичева.

Матері вдалось чудом врятувати синів. В роки війни родина переховувалась поблизу міста Вроцлав, що у Польщі. В п’ятнадцять років Бен разом із матір’ю емігрував до США.

Бен у 1966-1968 роках керував нью-йоркським театром Village Theater, який став одним із найпопулярніших міських контркультурних вогнищ (в більш вузькому і конкретному значенні термін «контркультура» вживається для означення форми протесту проти культури «батьків», що поширилася серед частини американської молоді в 60-х – на початку 70-х років XX ст.). Саме завдяки Баренгольцу там проходили заходи проти війни у В'єтнамі, виступали The Who, Cream, Леонард Коен, Ніна Сімон, Тімоті Лірі.

У 1968 році  Баренгольц робить рішучий крок і відкриває на Манхеттені кінотеатр Elgin Theater, що швидко набуває популярності і стає одним з центрів американського незалежного кіно, де показують тоді роботи Джона Демме, Мартіна Скорсезе, Енді Воргола і багатьох інших. Кінотеатр експериментує із форматом і першим вводить моду на нічні перегляди.

Першими в Elgin Theater транслювались фільми Алехандро Ходоровського. Одним з таких фільмів була третя за рахунком повнометражна (перші роботи - «Відрубані голови», «Фандо і Лис») кінокартина режисера Алехандро Ходоровського під назвою «Кріт». До прикладу, Баренгольц одним із перших побачив культовий фільм «Кріт» на закритому показі в нью-йоркському Музеї сучасного мистецтва. І наважився в 1970 році ночами демонструвати його в своєму кінотеатрі. Незабаром картина набула шаленої  популярності не тільки у вузьких колах культового кінотеатру Elgin, а й в середовищі знаменитостей, а саме Джона Леннона, Йоко Оно, Енді Воргола.

 

Бен Баренгольц, imdb.com

Бен Баренгольц та кінорежисери брати Джоел Давід Коен та Ітан Джессі Коен, 2016, imdb.com

Джоел Давід Коен, Бен Баренгольц та Стенлі Туччі, zimbio.com

Бен Баренгольц та оскароносні акторки Френсіс Мак-Дорманд та Марсія Гей Гарден

 

Продюсер віддає перевагу таким жанрам, як документальне кіно, комедія, трилер, жахи та фантастика.

Баренгольц продюсує багато фільмів, серед яких варто згадати такі: «Мартін» (1978), «Перехрестя Міллера» (1990),  «Бартон Фінк» (1991), «Джорджия» (1995), «Голий король» (1998), «Реквієм за мрією» (2000).

Бен Баренгольц свого часу зробив популярними таких авторів, як Девід Лінч, брати Коен, Джон Ву і Джордж Ромеро. З 2016 році він був удостоєний почесного призу Берлінського кінофестивалю.

В своїй автобіографії «Кімната снів» американський кінорежисер, зокрема, серіалу «Твін Пікс», Девід Лінч, багато згадує про Бена Баренгольца, адже вони тісно співпрацювали. Ось цитата з книги:

«Чутка про фільм «Голову-ластик» дійшла до Нью-Йорка і особисто до Бена Баренгольца, і він запросив копію фільму. Продюсер і дистриб'ютор, герой світу незалежного кіно, Баренгольц придумав концепцію показу фільмів опівночі, яка послужила рятувальним кругом для інакомислячих режисерів, у яких не було іншого шансу показати свої роботи. Його ідея дозволила таким картинам, як «Рожевий фламінго» Джона Уотерса знайти свою аудиторію, і його підтримка виявилася життєво важливою для «Голови-ластика». Компанія Баренхольца Libra Films погодилася зайнятися дистрибуцією фільму, і він відправив свого колегу Фреда Бейкера в Лос-Анджелес укладати договір. Офіційне рукостискання відбулося в аптеці Schwab's Pharmacy, де проходили зйомки фільму «Бульвар Сансет», і це мало особливе значення для мене».

 

 Афіша фільму «Бартон Фінк» (1991) tucsonweekly.com

 Афіша фільму «Реквієм за мрією» (2000) tucsonweekly.com

 

В 2016 році Бен Баренгольц отримав «Камеру Берлінале» (Berlinale Camera). Тоді його назвали, однією із ключових фігур в секторі незалежного кіно США.