Іштван Задор (Istvаn Zador) є відомим угорським художником та графіком. Під час Першої світової він був у Луцьку і зробив кілька малюнків.
З біографії митця знаємо, що проживав він у період із 1882 до 1963 року. Народився 15 січня 1882 року в місті Кікінда (сьогодні це північ Сербії).
Закінчивши середню школу, став працювати в банку аж до 1906 року. Іштван Задор ще з дитинства почав помічати в себе талант до малювання, проте ні хлопець, ні його батьки до цього серйозно не ставились. Кардинальний крок до покликання всього свого життя Іштван робить вже будучи офісним працівником банку. В один момент він вирішує піти вчитись далі, бо розуміє, що таланту мало і треба поради фахових викладачів, які б змогли направити його дар в правильне русло. Для навчання було обрано Школу Декоративного Мистецтва в світовій столиці кохання – Парижі. Здавалось, де б ще краще вчитись мистецтву і творити нові шедеври? Тільки в Парижі.
Три роки навчання не пройшли марно. Інтван Задор дізнався багато нового, виробив свою техніку, і однозначно для себе вирішив: «Буду портретистом». На такий рішучий крок його, ймовірно підштовхнув французький педагог T. A. Штейлейн. У 1908 році Іштван Задор навіть отримує нагороду «Золоту Медаль» за картину «Їдальня».
Потім було навчання знаного угорця в Академії мистецтв у місті Флоренція, столиці регіону Тоскани, що в Італії. Флоренція – це одна з перлин в намисті найкрасивіших міст Італії. Чи знаєте, як називають Флоренцію митці? «Чудо людської майстерності під відкритим небом»… І це не випадково, бо роботи найвідоміших художників, які жили і творили у Флоренції і до цього часу прикрашають церкви і собори міста. Саме цією атмосферою надихався Іштван Задор. Проте не довго… Бо в 1914 році в Європі розпочалась Перша світова війна.
Під час війни Іштван Задор служив в бойовому підрозділі в якості командира 7-ї ескадрильї. 23 листопада 1914 року художник був важко поранений у праве плече і його рука була навіть тимчасово паралізована. Після лікування в серпні 1915 року служив в якості військового кресляра і фотографа в команді 4-ї армії. В 1915 році Задор попадає до Луцька разом із австро-угорським військом.
Серед цікавих фактів тих часів про Іштвана Задора варто згадати його історичну зустріч з Ісмаїлом Енвером (Енвер-паша), відомим османським і туркестанським політичним і військовим діячем, якому Задор намалював портрет і подарував особисто.
В інтернеті вдалось натрапити на графічні роботи угорця Задора із панорамами Луцька 1915 року. Людина, яка об’їздила всю Європу, навчалась у Парижі та Флоренції, побачила Луцьк під іншим кутом, саме тому його графіка так вражає і захоплює. До слова, у Флоренції Іштван опанував так популярну тоді техніку офорту (різновид гравюри на металі, котрий дозволяє отримувати відтиски з друкарських форм, які попередньо оброблені кислотами).
Відомо, що в роки війни художник на Східному фронті працював не один, а разом із кореспондентами Міклошем Вадашем і Яношом Вазарі. З вересня 1916 року він стає офіцером зв'язку штаб-квартири в команді 3-й армії. Задор зобразив на своїх полотнах портрети делегатів мирних переговорів в Бухаресті в 1918 році. Через деякий час він стає лідером групи штаб-квартири і отримує Спеціальну військову медаль з мечами. Пізніше Іштван очолив об'єднання художників України в місті Одеса. Роботи Іштвана Задора, зокрема, і з луцькими панорамами були показані в Національному Салоні і в Музеї Ернста в 1916 і 1918 відповідно.
Після закінчення Першої світової угорець переїздить спочатку до німецького міста Веймар, а потім до Мюнхена. З 1919 до 1920 року Іштван був учнем Йоганнеса Іттена у Вищій школі будівництва і художнього конструювання «Баухауз» у місті Веймар. В період своєї роботи він стажувавсяв багатьох країнах світу, серед яких Єгипет, Англія, Нідерданди, Польща та ін.
Лише в 1920-х роках він вирішує все ж повернутись на батьківщину. Повернення було гучним, адже розпочалось із виставки робіт в Музеї Ернста. У 1938 році він вирішує переїхати до Голландії. Одними із найвідоміших його збірок, де були опубліковані роботи Задора, є «Мемуари військового художника» (1914-1918) і «Будапешт» (1945). Саме в «Мемуарах…» були опубліковані панорами Луцька. Помер Іштван Задор 24 травня 1963 року в місті Будапешт.
Вперше про перебування угорського живописця на Волині написали на сайті «Галереї Мистецтв», де зібрані всі волинські художники та ті, хто малював Волинь. Його роботи можна подивитись тут.
