Напередодні професійного свята, 27 червня, в київському Будинку архітектора Національної спілки архітекторів України відбулося традиційне зібрання фахової спільноти українських зодчих.

Під час урочистостей і вшанування визначних вітчизняних професіоналів містобудування були також підбиті підсумки щорічного Всеукраїнського огляду-конкурсу «Премія Національної спілки архітекторів України».

 

Українським архітекторам і дизайнерам були запропоновані актуальні номінації, які охопили усі основні види містобудівних проектів: житлова забудова, ландшафтний дизайн, споруди й комплекси, інтер’єрні ідеї у завершеному проектуванні або реалізовані протягом останніх 5 років. Рішення про визначення переможців конкурсу виносило представницьке журі, очолюване віце-президентом НСАУ, кандидатом архітектури Оленою Олійник. Цьогоріч до складу журі національного огляду був запрошений волинський архітектор, голова правління Волинської організації НСАУ Тарас Рабан, який докладно розповів про учасників, переможців конкурсу, а також поділився роздумами про перспективи діяльності волинських архітекторів очолюваного ним регіонального осередку.

Тарасе Веніаміновичу, минулого року ви отримали відразу 2 вищі премії «Простір» від міжнародного фахового журі та спілки архітекторів країни. Приємно, що сьогодні ви серед тих, хто «судить переможців». Які ваші враження про учасників? Чи були для вас приємні відкриття?

Так, цього року я був запрошений в члени журі цього конкурсу. Загалом було представлено 203 роботи. Особливо приємно мені було бачити проекти молодих архітекторів з Волині Назара Книша, Мар’яни Лисюк, Юлії Рогожиної, які склали дуже достойну фахову конкуренцію учасникам з усієї України. І серед впевнених переможців національного огляду журі одностайно визначило волинян. З гордістю хочу повідомити, що Гран-Прі «Простір» в номінації «Ландшафтний дизайн (реалізація)» та приз в номінації «Будівлі, комплекси та споруди (реалізація)» отримала команда проектувальників ARIVA Urban під керівництвом автора і провідного архітектора проекту Романа Литвина за прогресивний підхід в ревалоризації громадського простору. Надзвичайно креативна ідея CITY Park у реалізації команди однодумців не залишилася непоміченою.

Розкажіть розлогіше про проект волинян. Що, на вашу думку, просунуло його у когорту переможців?

Було зроблена дуже яскрава і детальна презентація, котра продемонструвала розроблену автором Романом Литвином сучасну філософію розвитку якісного міського середовища, реалізувати яку йому вдалося разом з командою проектувальників. Це дизайнер Олег Демчук, конструктори Богдан Касянчук,  Олександр Кирилюк і  Петро Рогатин, архітектори Василь Стеблевець, Віктор Семенюк і Антон Олещук, інженер-електрик Сергій Синюк, візуалізатор Віктор Ковбасюк, ландшафтний архітектор Марина Моісєєнко, 3D-моделлер Олександр Струк. CITY Park – це реновація колись занедбаної прибережної зони вздовж річки Сапалаївка, яка протікає через Луцьк. Зона проекту – центральна частина міста, тому занедбаність їй ніяк не пасує. Тим більш, що тут проживає велика кількість людей, і щодня багато людей проходить через цю частину міста. Течія річки визначила лінійну ландшафтну композицію проекту CITY PARK з одночасним укріпленням берегів, яскравими елементами і зеленими насадженнями. Тут є все для комфортного перебування людей: спортивно-ігровий майданчик, площа для проведення подій, галерея стріт-арту, скейт-парк та інші. Для тих, кому потрібно пройти через цю зону, створена зручна алея, велодоріжки, включаючи інклюзивний фактор з використанням вуличної фурнітури бренду ARIVA urban.

 

 

 

 

 

 

І лучани вже змогли оцінити переваги цього сучасного проекту!

Безсумнівною перевагою цього проекту стало його реалізованість в нашому міському просторі завдяки інвестору Андрію Покровському. Коли є взаєморозуміння, довіра між інвестором і архітектором, виходить чудовий результат, чи не так?  Впевнений, у City Park сьогодні є багато прихильників, а лучани, які там живуть, насолоджуються його продуманим комфортом. Він дуже прикрасив центр міста, наповнив його максимальною функціональністю при мінімалізмі рішень. Не перевантаживши простір, він, тим не менш, врахував максимум потреб людей різного віку та вподобань.

Чудові новини з Києва для Луцька! Дуже приємно, що волиняни є і в представницьких журі, і в топ-листі переможців престижного конкурсу. Повертаючись до Луцька, які головні завдання-проекти для волинських архітекторів ви розглядаєте як нагальні?

Насамперед, необхідно завершити роботи по коригуванню Генерального плану міста Луцька, його складової частини – історико-архітектурного опорного плану. На часі – розробка концептуального архітектурного проекту для центральної частини міста. Я маю на увазі вулиці Лесі Українки, Винниченка, Театральний майдан, проспект Волі, вулицю Глушець, Центральний парк культури та відпочинку імені Лесі Українки. В цьому напрямку вже зроблено хороший початок – оголошено всеукраїнський архітектурний конкурс на реконструкцію Центрального ринку і прилеглої території.

 А як щодо тих проблемних точок на мапі Луцька, забудова чи реконструкція яких вже не вперше викликає спротив жителів міста, істориків, краєзнавців і дискусії в ЗМІ? Маю на увазі плани щодо забудови Ковельської 17, проблемні ділянки на території заповідника на Кафедральній 13, оголошена реконструкція пам’ятки архітектури РАЦСу?

Я хочу висловити свою позицію по кожній із названих локацій. Отож, Ковельська 17. Будівництво багатоповерхової забудови там неприпустимо. На мій погляд, це повинні бути 2, 3-поверхові будівлі громадського призначення, які б доповнювали силует і гармонійно вписувалися в забудову Старого міста. Сюди можна б було перенести частину Старого ринку після його реконструкції. Також тут важливо грамотно поєднати ландшафт, забудову і прекрасні види на Старе місто. На Кафедральній 13 однозначно має бути збудований будинок, що не суперечить історичному середовищу заповідника. Забудову варто відновити тому, що заповідник – це не лише окремі пам’ятки, а й своєрідна містобудівельна структура, що включає квартали, дороги, майдани. А що стосується реконструкції РАЦСу, то я взагалі не бачу необхідності реконструювати фасад. Достатньо провести реставрацію фасаду споруди, яка є гарним зразком архітектури свого часу. Для пристосування цього об’єкту під інше призначення можна зробити добудову, гармонійно поєднавши її з теперішньою будівлею.

Чи налагоджена сьогодні конструктивна комунікація фахових архітекторів різних поколінь з міською владою?

Звичайно,  комунікація архітекторів – як старшого покоління, так і амбітної молоді – з владою існує. Адже вони беруть безпосередню участь в тій активній забудові, котру спостерігають лучани у різних районах нашого міста. Але, при цьому фахівцям важливо, аби їхня професійна думка з того чи іншого питання набула тієї необхідної ваги, яка б дозволила формувати модерновий архітектурний образ нашого міста в гармонії з його історичним бекграундом і з урахуванням сучасних урбаністичних тенденцій. Без перебільшень – праця архітекторів увіковічується на самі далекі історичні перспективи, на декілька поколінь вперед. У разі гарної роботи наші нащадки нам будуть вдячні, але й усі «промахи» відчують на собі! Дуже відповідальна професія!                             

Наскільки молоді архітектори включені в прийняття рішень по формуванню модернового архітектурного обличчя Луцька?

З великим задоволенням хочу сказати, що молоді архітектори й дизайнери дуже активно включаються у роботу по творенню сучасного архітектурного іміджу нашого міста. Тут мені також хотілося б закликати своїх колег-спілчан і творчу молодь  до тіснішої взаємодії та спілкування. Кожен з тих архітекторів, котрий сьогодні реалізує свій проект, може презентувати його фаховому середовищу. Так підтримується зв'язок поколінь професіоналів, який так необхідний у втіленні майбутніх архітектурних ідей. Як голова Волинської організації Національної спілки архітекторів України я буду працювати над тим, щоб така співпраця поглиблювалась і щоб наш регіональний осередок поповнювався перспективними фахівцями.

А сьогодні щиро вітаю усіх колег-спілчан, нашу талановиту молодь з Днем архітектури і бажаю їм творчих злетів, натхнення у праці та здійснення найсміливіших задумів!

Фото конкурсного проекту CITY Park надані автором Романом Литвином

Фото події надані Тарасом Рабаном і з з ФБ-сторінки НСАУ https://www.facebook.com/pg/nsaukraina/photos/?ref=page_internal

Розмовляла Марія Пилипчук

 

 

---