4 червня 1896 року в Детройті 32-річний Генрі Форд провів випробування власноруч зробленого чотириколісного автомобіля, обладнаного двоциліндровим бензиновим двигуном потужністю 4 кінські сили. Всього було виготовлено три екземпляри «Квадрицикла», які не користувались попитом і останній з них був проданий у 1901 році.
Генрі Форд народився у 1863 році на фермі в Мічигані в родині ірландських та бельгійських емігрантів. Не провчившись у школі і року і заледве вміючи читати, 16-річним він втік в Детройт, де влаштувався учнем машиніста і ночами підробляв у годинниковій майстерні. Через три роки Форд повернуся на батькову ферму, де самотужки навчився ремонтувати портативні парові двигуни, що дало йому можливість найнятись наладчиком у компанію «Westinghouse». Одружившись, у 1891 році він знову переїхав в Детройт, де влаштувався інженером-механіком в «Електричну компанію Едісона» і за два роки дослужився до посади головного інженера.
Маючи достатньо часу і грошей, щоб зайнятись улюбленою справою, в крихітній майстерні позаду свого будинку Форд три роки працював над створенням бензинового двигуна власної конструкції, який був прилаштований на саморобний візок на чотирьох велосипедних колесах. Це і обумовило назву нового транспортного засобу, випробування якого 32-річний Генрі Форд провів 4 червня 1896 року, - «Квадрицикл» мав двоциліндровий двигун з водяним охолодженням потужністю 4 кінські сили, 11-літровий бензобак під сидінням, дві передачі, які Форд так і не зміг переключити з першої спроби, але після деяких удосконалень розвинув швидкість 20 миль на годину (32 км/год).
Того ж року Форд продав свій перший «Квадрицикл» за 200 доларів, але популярності він немав і наступний був проданий, вже коли Форд працював виконробом у компанії «Detroit Automobile Company», заснованій 5 серпня 1899 року промисловцем Вільямом Мерфі, якого Форд зумів переконати у своїй здатності розробити справжнє авто. Проте створенй в січні 1900 року вантажний автомобіль був дорогим і ненадійним й не виправдав сподівнь інвестора, який прагнув конкурувати з компанією «Oldsmobile», що випускала надзвичайно популярні двомісні авто «Runabout», і через рік компанія була ліквідована.
До жовтня 1901 року Форд разом зі своїм колишнім підлеглим Гарольдом Віллсом виготовив 26-сильний автомобіль, на якому особисто переміг на перегонах на 10 миль у містечку Гус-Пойнт. Це знову надихнуло Вільяма Мерфі і 30 листопада 1901 року він відкрив нову автомобільну компанію, названу «Henry Ford Company», в якій Форд отримав посаду головного інженера. Проте рік безрезультатної роботи над удосконаленням авто знову розчарували інвестора, який вирішив ліквідувати і це підприємство.
Для оцінки вартості майна «Henry Ford Company» Вільям Мерфі запросив інженера і промисловця Генрі Ліланда, фірма якого займалась литтям і штамповкою металу, виробляла власні автомобільні двигуни та елементи шасі. Він зумів переконати власника не ліквідовувати компанію, а реорганізувати її, взявши його головним інженером. Перейменована згодом у «Cadillac Automobile Company», вона вже через два місяці випустила перше авто, а в 1908 році стала визнаним у США лідером серед виробників розкішних машин і піонером у багатьох автомобільних новаціях.
Форд був змушений знову починати все спочатку і в 1903 році разом зі своїм колегою по «Електричній компанії Едісона» Олександром Малкомсоном заснував компанію «Ford & Malcomson». Вклавши в неї власні кошти, їм вдалось підготувати випуск недорого седана Ford A (T33), однак його масове виробництво вимагало нових інвестицій, які були залучені продажем частини акцій, - 16 червня 1903 року була створена компанія «Ford Motor Company», в якій Форд і Малкомсон володіли по 25%.
Завдяки перемозі Генрі Форда в автоперегонах 12 січня 1904 року з рекордною швидкістю 91,37 миль/год (147,05 км/год) на спеціально сконструйованому автомомобілі «999» з 19-літровим двигуном, його компанія набула слави, модель «Ford A» стала надзвичайно популярною, і в 1906 році «Ford Motor Company» отримала свій перший прибуток, який перевершив усі сподівання.
