Прогулянка Луцьким зоопарком. Фоторепортаж
Луцький зоопарк - одне з небагатьох місць у метушливому обласному центрі Волині, де кожен може відпочити, а також наповнитися позитивом і від душі посміятись. Прогулятися разом луцьким звіринцем кличе Інформаційне агентство Волинські Новини.
Брама зоопарку відчинилась і привітна працівниця запросила на сеанс релаксації і зоотерапії. Тут живуть по-справжньому щасливі тварини, які випромінюють здоров'я та гарний настрій.
Весняною родзинкою стали квіткові алеї із найрізноманітнішими статуетками, що, мов вартові, оберігають спокій, і так розкішно прикрашають звіринець, даруючи відчуття затишку та достатку.
Тварини тут живуть у мирі та злагоді: карликові барани ліниво чешуть спини, а червоні мавпочки та лемури зайняті справами сімейними - у них нещодавно з'явились малята. Сови, заплющивши одне око, пильно спостерігають за людьми і ніби усміхаються. А ось антилопа нільгау весело та безтурботно шкіриться.
Тим часом козлик робить ранкову зарядку, аби мати стрункий вигляд та хорошу фізичну форму.
Попри те, що ці тварини живуть у звіринці, відчувають вони себе цілком вільно – у кожного є свій дім, раціон та іграшки. У чотирилапих, крилатих, хвостатих, носатих, рогатих, голкастих, довгошиїх, товстопузих життя сповнене пригод і щоразу нових усміхнених «облич».
Також відвідувачів тішить справжнє «лебедине протистояння»: чорні та білі величні птахи грайливо плескаються у ставочку.
А тутешній поні за свою рок-н-рольну «зачіску» отримав від відвідувачів ім'я Елвіс.
Прогулюючись алеєю, можна натрапити на гурт баранів, які спілкуються перегукуючись.
У тигрів – справжнісінька котяча любов. Скільки ніжності та тепла випромінюють ці смугасті.
А ось у левів – сієста. Вони поринули у царство Морфея. Лише лев - цар звірів, наче справжній господар, розплющує око і оберігає спокій коханої.
Це далеко не всі жителі звіринця, і кожен із них заслуговує цілої поеми, яка вміщується у наших світлинах.
Підготували журналісти Вадим і Анна Панафідіни
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
