Брак їжі вбивав людей мільйони років. Але тільки Друга світова війна змусила шукати наукові способи реабілітації голодуючих.
1944 рік. Союзники висадилися в Європі, зі сходу на німців наступає Червона армія. За добу на фронтах Другої світової гинуть до 15 тисяч бійців. Західну Німеччину і Японію шматують стратегічними бомбардуваннями. Селянські та фермерські господарства розорені, коні і техніка реквізовані для військових потреб.
Середній німецький службовець споживає на день не більше 1700 кілокалорій. Мільйони жителів окупованих територій живуть на 800-1200 ккал: оселедець, квасоля, ріпа, горох, картопля, чорний хліб. В’язні таборів, примусово мобілізовані робочі, засуджені і полонені перебувають на межі смерті від виснаження.
Американська влада усвідомлює, що важка реабілітація голодуючих стане першочерговою справою переможців. Восени 1944 року вони починають знаменитий експеримент, яким керує Ансель Кіс – завідувач відділенням фізіології і гігієни в Міннесотському університеті.
СПРАВА ДОБРОВІЛЬНА
В оголошеннях про набір молодих чоловіків для дослідження використовували заклики врятувати Європу і зображення голодних дітей. До листопада 1944 року в польовий табір почали з’їжджатися добровольці. Це були переважно мормони, квакери, єговісти, меноніти – патріоти, які не могли йти в армію з релігійних міркувань.
Попри відсутність винагороди, жорсткі умови і ризик для здоров’я, з більш ніж 100 охочих відбирали 36 учасників експерименту. До початку досліджень їм зробили аналізи – від слини і сперми до пункції спинного мозку і вимірів щільності кістки. Також вчені довели вагу чоловіків до ідеальної – гладкі скинули кілька кілограмів, худі – набрали.
В середньому, до початку експерименту його учасники важили 71 кілограм.
ПІДДОСЛІДНІ ЩУРИ
Робота на кухні, в овочесховищах або пральні табору, подолання близько 60 кілометрів на тиждень пішки і бігом, вивчення німецької мови і політична підготовка. День добровольців імітував типову активність цивільних жителів Європи. Пайок був ідентичним: ріпа, бруква, картопля, трохи хліба, крихітні порції риби, м’яса або яєць. Дуже рідко перепадала чайна ложка цукру або шматочок шоколадки – так моделювали доступ до продуктів на чорному ринку. В підсумку – 1550 ккал на день.
Через чотири місяці експерименту люди в таборі перетворилися в обтягнуті шкірою манекени, які страждали від неврозів і набряків. Під час роздачі їжі спалахували сварки і бійки. В середньому, кожен доброволець втратив 25% м’язів, води і жирових запасів. Через втрату жиру на сідницях піддослідним стало важко сидіти на твердій поверхні: на стілець підкладали подушку.
Серцебиття в стані спокою сповільнилося до 40 ударів на хвилину, знизилася витривалість, зменшився об’єм легенів, активність сперми і виділення тестостерону. Романтичні сцени в кіно перестали цікавити. Молоді люди, які любили поговорити про дівчат і війну, почали вирізати з журналів рецепти.
Акцентуації, панічні атаки, сни з вбивствами і актами канібалізму – трьох хлопців довелося зняти з дистанції. Ще кілька потребували коротких періодів реабілітації посеред програми.
Всередині групи почалася сегрегація. Деякі опустилися і перетворилися на мішені для знущань, конфлікти стали постійною справою. Експеримент не мав на меті повного занурення в життя окупованих територій: не було холоду, побиттів, тиску пропаганди і жахів війни. Навіть ці тепличні умови дали величезний матеріал для книги Анселя Кіса «Біологія голоду людини». Вона досі залишається найбільш повним дослідженням наслідків нестачі їжі.
ТРЕБА БІЛЬШЕ ЇСТИ
Потім були три місяці планової реабілітації. Незважаючи на 50-відсоткове збільшення калорійності раціону, в перші тижні тривало падіння ваги через відхід набряків і води. Двоє хлопців потрапили до лікарні. Ще близько двох років учасники експерименту в Міннесоті страждали від неврозів, неконтрольованої обжерливості і залежності від їжі. Але їхні страждання врятували десятки тисяч життів і зберегли здоров’я сотням тисяч людей.
Протягом дослідження з’ясувалося, що ніякі добавки білків і вітамінів не допоможуть відновленню організму, якщо раціон міститиме менше 3000-4000 ккал протягом хоча би 4-5 місяців. Темпи одужання від нервових розладів також виявилися безпосередньо пов’язані з розміром порцій. Не так важливо що, важливіше скільки – науково підтверджена рекомендація з реабілітації жертв голоду.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
