3 травня 1898 року в Києві народилася майбутня прем'єр-міністр Ізраїлю Голда Меїр.

Її батьками були тесля Моше-Іцхак Мабович і Блюма Найдич. Вони переїхали до Києва з Пінська у сучасній Білорусі на початку 1890-х років.

У той час євреї не мали права вільно селитися у Києві. Глава родини склав кваліфікаційний іспит, виготовивши шахівницю. Це дало йому право перебратися з родиною до міста.

Родина жила на Басейній вулиці біля Бессарабської площі у 2-поверховому будинку. Помешкання до нашого часу не збереглось.

"Ми жили тоді в Києві, в маленькому будинку, на першому поверсі. Це була жалюгідна та сира комірчина", - згадувала Голда Меїр.

Батько відкрив столярну майстерню, але замовлення на меблі швидко закінчились. Родина жила у злиднях і 1903 вони повернулися до Пінська. Звідти через 3 роки перебрались до США.

Голда Меїр багато займалася політичною діяльністю. 1921-го вона разом із чоловіком переїхала до Палестини.

14 травня 1948 року вона серед 200 єврейських політиків взяла участь у церемонії проголошення Ізраїлю. Була єдиною жінкою серед 24-х осіб, які підписали Декларацію про незалежність Ізраїлю.

У березні 1969 року Голда Меїр стала прем'єр-міністром Ізраїля. Була на посаді 5 років. У цей час зменшила податки для бідних і розгорнула будівництво соціального житла.

Після війни Судного дня між Ізраїлем та єгипетсько-сирійським союзом у жовтні 1973 році Меїр подала у відставку. Вона вважала її власною провиною, бо не змогла гарантувати безпеку громадян.

8 грудня 1978 року Голда Меїр померла. Її поховали на горі Герцля в Єрусалимі.