Як знімки сутички на марафоні допомогли жіночому бігу

Як знімки сутички на марафоні допомогли жіночому бігу

50 років тому, в квітні 1967 року, в пресі з'явились знімки, які назавжди змінили сереотипи про "чоловічий" і "жіночий" спорт. На них організатори Бостонського марафону намагаються видалити з дистанції 20-річну студентку Катрін Швіцер - першу жінка, яка дійшла до фінішу.

У 1960-х марафон бігли тільки чоловіки. Першою дистанцію в 1966-му подолала Роберта Гібб, але без реєстрації і номера учасника: вона просто сховалася в кущах і приєдналася до спортсменів після старту. А Катрін через рік цілком офіційно зареєструвалася, хоча і схитрувала: замість повного імені вказала в анкеті учасника ініціали, щоб не можна було помітити її стать.

Навіть на старті ніхто не розпізнав жінку в одягненому в мішкуватий спортивний костюм учасника № 261 - відкриття відбулося вже в розпал забігу. Організатор і один з ветеранів Бостонського марафону Джок Семпл, який і раніше славився експресивним поведінкою, лютував. Вибігши назустріч Катрін з криком «Забирайся з мого марафону!», він спробував зірвати з її форми номер і вигнати з дистанції. Але бойфренд Томас Міллер і тренер Ерні Бріггс, які бігли поруч з дівчиною, були готові до такого повороту подій: вони відштовхнули Семпла і дали Катрін можливість продовжити забіг. Уже до вечора фотографії сутички з'явилися в газетах. Про переможця марафону ніхто не згадав: всі обговорювали одну Катрін.

Бостонський марафон знімало досить багато фотокореспондентів, але більше всіх прославився знімок-трилогія Гаррі Траска. Саме цей фотограф, на той момент вже лауреат Пулітцерівської премії, не полінувався вистрибнути з вантажівки для репортерів і підбігти до місця подій. Фото: http://kathrineswitzer.com

 

Спочатку здавалося, що її вчинок лише погіршив ситуацію: тепер заборона на участь жінок, раніше негласна, була закріплена офіційно. Але вже в 1972 році жінки на законних підставах вийшли на старт Бостонського марафону, а в 1984-му жіночий марафон став частиною Олімпіади.

Катрін Швітцер присвятила все життя популяризації бігу і боротьбі за права жінок у спорті. З Джоко Семплом вона згодом навіть потоваришувала - втім, він на той час переглянув свої погляди і став активно підтримувати жінок-марафонців.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі