Грюнвальдська битва – найграндіозніша битва Середньовіччя
Вирішальна баталія між хрестоносцями з одного боку і польсько-литовським військом – з іншого. У історію вона увійшла як Грюнвальдська битва – битва, яка завдала смертельного удару по ордену і зупинила його поширення на Схід.
У другій половині 14 століття Тевтонський орден заволодівав польськими землями. На противагу агресивній політиці тевтонців поляки й литовці уклали між собою унію. Тож коли хрестоносці пішли на Литву, польський король литовського походження Ягайло з'єднався з військами великого князя литовського Вітовта. До них приєдналися слов’янські загони (хоругви) і чехи на чолі з Яном Жижкою. Загалом майже 39-тисячне військо, яке складалося переважно з німецьких лицарів і ополченців
Битва відбувалася між селами Грюнвальд і Танненберг. Поляки ще не закінчили групуватися, коли орденська артилерія відкрила вогонь. Щоб уникнути розгромної атаки тяжко озброєних німецьких лицарів, татари й литовські вершники почали здавати назад і зуміли відірватися від противника.
Грюнвальдська битва
Дослідники оцінюють цей хід неоднозначно. Одні розглядають відступ як втечу, інші говорять про тактичний маневр Вітовта. У той час, як литовські війська відступали, зав’язалася запекла битва між польськими й тевтонськими силами.
Згодом на поле бою стали повертатися і вступати в бій все нові загони литовців, і нарешті опір тевтонців вдалося зламати. Вони стали відступати. Аж тут частина орденського війська – загони з підвладних тевтонцям польських міст, – несподівано обернулася проти своїх, не давши хрестоносцям перебудуватися під час відступу. Довгий час німецькі історики стверджували, що, якби не ця зрада, поляки і литовці програли б битву. Але, як відомо, історія не має умовного способу.
Незабаром, під час Тринадцятирічної війни, Орден був остаточно розгромлений польською державою вже без участі Великого князівства Литовського. Хрестоносці віддали значну частину своїх володінь і визнали васальну залежність від Польщі. Орден був розпущений через майже триста років під час Наполеонівських воєн.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
