Як тільки нацисти прийшли до влади, вони стали закликати всіх громадян Німеччини бойкотувати єврейські організації і підприємства. Почалася тривала кампанія з пропаганди. 1 квітня міністр Йозеф Геббельс виступив з промовою, у якій він пояснив необхідність бойкоту як відплати за "змову проти Німеччини євреїв усього світу" у зарубіжних ЗМІ.

Спочатку Адольф Гітлер закликав лише бойкотувати підприємства євреїв. Більш серйозними і всеохоплюючими стали різні параграфи закону про адвокатуру, що вийшов через шість днів, а також рішення про відновлення професійного чиновництва. Велика частина чиновників-євреїв була звільнена у відставку, часто під виглядом виходу на пенсію. Постанови проти євреїв були не настільки різкими, як того хотіли нацисти, бо Гітлеру доводилося рахуватися зі своїми партнерами по консервативному табору.

За допомогою зазначених постанов було сильно скорочено кількість адвокатів і нотаріусів з числа євреїв. Незабаром після цього на медичних і юридичних факультетах для євреїв була введена 1,5-відсоткова норма. У наступні місяці багато євреїв, що служили в державних установах чи навчальних закладах, були звільнені, відправлені на пенсію або їм було заборонено займатися своєю професією. Потім якийсь час здавалося, ніби буря вщухла, і в Німеччину повернулося 10 тисяч з 60 000 євреїв, які виїхали з неї після приходу до влади Гітлера. Але то були примарні надії.

У вересні 1935 року в рейхстаг потрапили "нюрнберзькі закони", які забороняли шлюби і позашлюбні стосунки між "жидами" та "арійцями", але потім знову настала деяка пауза, пов'язана частково з Олімпійськими іграми 1936 року в Берліні.

В 1937 році політика перейшла від поступового вичавлювання євреїв з економічної діяльності до примусового позбавлення майна державою.

У січні "Рейхсфюрер СС" Генріх Гіммлер вперше публічно закликав до очищення Німеччини від євреїв.

Найліпший спосіб її досягнення — мобілізація "суспільного обурення" та масові заворушення. Жовтневий номер "бойового листка" СС, Das Schwarze Korps, зосередив увагу на нібито неослабній владі євреїв у торгівлі та промисловості. На думку видання, з цим не можна було миритись: зараз нам геть не потрібні єврейські підприємства. У 1938 в червні до концтабору були відправлені євреї, засуджені до тюремного ув'язнення на термін більше місяця. У листопаді польський єврей Гершель Грюншпан убив в Парижі німецького дипломата, що призвело до відомої "кришталевої ночі". По всій Німеччині відбулися заворушення, під час яких було сплюндровано багато синагог, розграбовані і спалені єврейські магазини, вбито від 36 до 91 євреїв і багато поранено. У самій Німеччині та Австрії, що увійшла в березні до складу рейху, було арештовано 31,5 тисячі євреїв, яких розмістили у чотирьох таборах: Заксенхаузені, Бухенвальді, Дахау і Маутхаузені.