5 березня 1558 року іспанський лікар Франциско Фернандес за наказом іспанського короля Філіпа II відплив до Мексики, аби знайти лікарські рослини. За рік він познайомить королівський двір з тютюном і повторить індіанську легенду про цілющу силу тютюнового диму.
Курити Європа намагалася й раніше. Ще Христофор Колумб спостерігав, як аборигени пускають дим із рота, і отримав у подарунок пару зв’язок тютюнового листя. Кілька моряків почали курити під час зворотного плавання. Один з них, Родріго де Херес, в Іспанії був засуджений інквізицією, бо пускав дим наче диявол, і відсидів 7 років.
Франсиско Фернандес зробив куріння модним серед аристократії. Тоді це вважали корисним. Тютюн називали herba panacea (рослина-панацея). Незабаром його навчилися нюхати.
Вчений і дипломат Жан Ніко привіз нові ліки Катерині Медічі, королеві Франції. Нюхальний тютюн здався їй найкращими ліками від головного болю. Тепер порошок називали «королівським», а рослину — Nicotiana. Слідом за іспанською на тютюн підсіла і вся французька шляхта.
