Пісня з ХVI століття авторства волинської шляхтянки

Пісня з ХVI століття авторства волинської шляхтянки

У попередніх матеріалах ми уже писали про Олену Копоть-Жоравницьку. Шляхтянка, разом із своїм чоловіком Яном стали авторами «Пашквілю»  – сатирично-висміювальної поеми, що зʼявилася у Луцьку 1575 року.

Сьогодні увазі читачів нашого видання пропонуємо текст колоритної пісні, що її нині з висоти століть вважають народною, однак авторство її належить тій самій волинській шляхтянці.

«Чи чули, ви, люди, такої новини...»

Чи чули ви, люди, такої новини,
Забито Петруся в Журавській долині. (Двічі)

Пані пана мала, Петруся кохала,
По чотири рази слуги посилала. (Двічі)

По чотири рази слуги посилала,
А за п’ятим разом сама поїхала. (Двічі)

Покидай, Петрусю, горох молотити,
Всядай до карити, будем разом жити. (Двічі)

Пані моя, пані, не в такім я разі,
Пані ув атласі, а я хлоп в серм’язі. (Двічі)

Не журись, Петрусю, не журись, серденько,
Зложу я свій атлас на тебе хутенько. (Двічі)

Пані ж моя, пані, боюся напасти,
Щоби вельможному в руки не попасти. (Двічі)

Не бійся, Петрусю, ти зо мною жити,
Поїхав вельможний до суду судити. (Двічі)

Слуги ж мої, слуги, слуги дорогії,
Будьте ж мені, слуги, на цей раз вірнії! (Двічі)

Слуги ж собі саме тоє дораджали,
Щонайвірнішого до пана послали. (Двічі)

Ой догнав він пана на кленовім мості.
– Вернися, вельможний, має пані гості. (Двічі)

Слуго ж моя, слуго, що тобі такого?
Всяк же моя пані роду не такого! (Двічі)

Ой пане мій, пане, коли мні не віриш,
Лучче з свого лука моє серце встрілиш! (Двічі)

Ох сиділа пані в новому оконі,
Ой пізнала пана на воронім коні. (Двічі)

 Петрусю, серденько, утікай хутенько!
Петрусь до порога
утікать немога. (Двічі)

Узяли Петруся під білії боки,
Вкинули Петруся у Дунай глибокий. (Двічі)

Молодая пані при тому стояла,
Кожному рибалці по таляру дала. (Двічі)

Нате вам, рибалки, по півзолотого,
Витягніть Петруся хоча й неживого! (Двічі)

Сховали Петруся в Журавській границі,
Плакали дівчата, а ще й молодиці. (Двічі).

Вчитайтеся – у поетичних рядках чимало колоритних деталей епохи, коли жила і творила ця талановита, але нині призабута волинська жінка!