Театрали з Луцька взяли участь у Днях Шельонжек в Торуні
9–11 лютого в Торуні пройшли Дні Шельонжека – низка наукових, культурних і релігійних заходів, присвячених Слузі Божому Адольфу Петру Шельонжеку, єпископу луцькому. Запросили на ці дні й групу з Луцька.
Парафіяни римо-католицького костелу Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку, які вирішили зробити виставу про владику Шельонжека, незламного пастиря, який у 1925–1950 рр. керував Луцькою дієцезією. На період його служіння випали непросте міжвоєння і Друга світова, дворазова радянська окупація та півторарічне перебування у в’язницях НКВС. Вистава «Хто в сльозах сіє» мала на меті наблизити сучасникам постать та життєпис цієї визначної людини, вона розповідає про найдраматичніші моменти його життя: арешт, перебування в тюрмі та визволення.
У луцькому театральному колективі (саме так назвали нас на торунських афішах) є лікарі, підприємці, інженер і юрист, тобто люди спеціальностей, які не мають нічого спільного з театром. Але режисурою і сценографією займалася майстриня своєї справи Жанна Ткачук, яка «витиснула» з гурту все, що змогла. Про сам спектакль розповідати не будемо, адже складається так, що ми ще гратимемо його в Луцьку, тож усі охочі зможуть його оцінити.
У Польщі глядачі приймали, кажуть лучани, надзвичайно тепло. "Ми ще не встигли переодягнутися після вистави, а вони вже йшли спілкуватися. Люди старшого віку, часто зі сльозами на очах, ділилися власними переживаннями та спогадами, молодші просто розпитувалися про Україну взагалі та Волинь зокрема, говорили про війну, політику, історію та культуру. Всього в Торуні ми мали два виступи: 9 лютого – в Центрі діалогу, а 10 лютого – у Міщанській залі Староміської ратуші. Це були неймовірні враження – виступати у старовинній залі XIII ст., у якій сотні років вирішувалася доля міста й навколишніх земель, а вдягатися і готуватися до вистави у «гримерці», стіни якої завішані картинами XVII–XX ст., серед них – і твори легендарного Яна Матейка. Щоправда, це зовсім не допомагає зосередитися перед виставою…", - кажуть луцькі театрали.
