Джерело: Волинське телебачення

Подружжя із Луцька на тісній бабусиній кухні виготовляє ексклюзивний посуд для столичних кав’ярень та ресторанів. Їхні вироби є чи не по всій Європі, і мало хто уявляє, як відбувається процес їх створення. 

На кількаметровій бабусиній кухні творче подружжя Юлія Жолубак і Тарас Хоміч облаштували майстерню, де 5 років виготовляють керамічний посуд. Продукт їхньої сімейної справи вже став впізнаваним і дозволяє родині безбідно жити. Тарас, наче тісто, замішує глину і на гончарному крузі починає творити.

Розмальовуватиме макітру дружина гончара. А поки виріб підсихає, Юлія ліпить із глини декоративні брязкальця у вигляді тварин. Розповідає:

– Я хочу зліпити ламу. Люблю ліпити цих тварин, часто дивлюся фотографії нашого луцького зоопарку, там гарно працюють фотографи, такі симпатичні тварини, мене це надихає. Після того, як виріб готовий, ми його сушимо при кімнатній температурі. Можна, звичайно, сушити в печі, якщо треба трішки швидше, а після цього даємо його на випал при тисячі градусів. Він виходить з печі, стає блискучим, сама глина змінює колір і дає приємний звук.

За один день подружжя може виготовити приблизно 30 виробів. Кажуть, посуд ручної роботи в Україні нині у великому попиті.

– Кожного року люди починають шукати щось своє, особливо, у зв’язку з останніми подіями в країні попит на своє дуже зріс. Весь зв’язок з людьми йде через інтернет, але є й ярмарки. В Луцьку на День Незалежності в нас є ярмарок, на День міста, на день Прапора, часто їздимо в Київ, там інший формат – до прикладу, ярмарки виключно посуду, – розповідає майстриня.

Посуд у вигляді кумедних тваринок став своєрідною візитівкою подружжя. Їхні вироби замовляють у різних куточках Європи. Серія хенд-мейд кераміки прикрашає інтер’єри столичних кав’ярень і ресторанів. А виготовляється весь цей крам на бабиній кухні, біля старої печі, яку мурував дід Тараса.

– Це піч, ще бабця паску пече і ковбаси з шинкою на свята, Різдво і Великодень, – каже Тарас Хоміч.

Хоча зі всіма замовленнями подружжя вже й не встигає впоратись, розширяти виробництво не планують. Нині їх більше цікавить інший плід спільної діяльності. Випускники Косівського інституту декоративно-прикладного мистецтва через місяць вдруге стануть батьками.