Колишній каґебіст Борис Стекляр, що був причетний до вбивства українського художника Ніла Хасевича та двох його побратимів 4 березня 1952 року під час облави на криївку, помер на 95-му році життя.

Про це йдеться у некролозі, опублікованому в офіційній газеті збройних сил Росії «Красная звєзда», пише «Збруч». Згідно з інформацією видання, Стекляр помер ще 18 січня після важкої хвороби.

«Світла пам'ять про відважного командира взводу фронтової розвідки, мужнього співробітника контррозвідки, що вміло виявляв у повоєнній Західній Україні залишену німцями аґентуру і зрадників, назавжди залишиться у наших серцях», – пише часопис російської армії.

У квітні 2017 року Генеральна прокуратура розпочала розслідування за фактом убивства художника Ніла Хасевича.

У квітні 2017 року Генеральна прокуратура розпочала розслідування за фактом убивства художника Ніла Хасевича.

Читати ще: МИСТЕЦЬ-ПОВСТАНЕЦЬ НІЛ ХАСЕВИЧ: «ВИЗВОЛЬНА БОРОТЬБА ТРИВАЄ, УКРАЇНЦІ Б’ЮТЬСЯ!»

Кримінальне провадження відкрили за заявою організації «Національний центр правозахисту», котрій раніше вдалося отримати частину архівних документів, які підтверджують, що операцією облави на криївку з Нілом Хасевичем і ще двома повстанцями у 1952 році керував Борис Стекляр.

В оприлюдненому торік документі – а йдеться про «спецповідомлення» «про ліквідацію члена крайового проводу ОУН на Північно-Західних українських землях – «Зота», він же «Рибак», датоване 11 березня 1952 року (тиждень по смерті Хасевича), – зазначено, що Борис Стекляр мав наказ на проведення операції проти художника. У рапорті повідомлено, що під час облави на хуторі села Сухівці у криївку кинули дві гранати, а також здійснили два постріли із ракетниці. «Внаслідок цього один бандит був убитий, а два інших бандити, відмовившись здаватися, самі пострілялися», – ішлося у документі.

 Раніше (а особливо у радянські роки) Стекляр не приховував своєї участі у вбивстві Ніла Хасевича,

У спецповідомленні була коротка довідка про Хасевича: «Серед ліквідованих бандитів упізнали: 1. «Зот», він же «Рибак», «Бей», «КВ-37», «3-14» і «85-10» – Хасевич Ніл Антонович, 1905 р. народження, уродженець села Дюксин Деражнянського району Рівненської області (тоді - Волинської губернії), українець, походить із сім'ї священнослужителя, з вищою освітою, закінчив Варшавську академію образотворчого мистецтва».

Особову справу 94-річного каґебіста Бориса Стекляра, причетного до вбивства Ніла Хасевича, намагалися спотворити чорнилом – на аркушах донедавна засекреченого документа, котрі стосуються винагород для спецслужбістів, замальовано декілька рядків у періоді, котрий охоплює 1952-1955 роки. Про це повідомляв директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович.

Влітку 2016 року Борис Стекляр намагався засекретити власну особову справу і звертався до суду з проханням, аби Феміда заборонила відкривати її для громадськості (хоча в радянські часи він хизувався спецоперацією з ідентифікації «Зота» і його знищення у Сухівцях, виступаючи у кількох книгах про діяльність чекістів). На саме засідання у Рівненському окружному адміністративному суді позивач не з’явився і згодом звернувся до суду із проханням залишити його справу без розгляду.

 Раніше (а особливо у радянські роки) Стекляр не приховував своєї участі у вбивстві Ніла Хасевича, – автора найвідоміших упівських листівок і малюнків, розробника повстанських бофонів (облігацій) та нагород.

---