Його називають Святим, бо тут ніхто не втопився. Історія волинського озера

Джерело: Вісник і К

Маленьке село Поляна Турійського району розташоване у мальовничому куточку. Хатинки обіймають віковічні дерева, які лише на кілька кроків втекли від лісу, а майже під самим порогом хлюпочуть хвилі озера Перевірське.

Саме воно з давніх-давен було найбільшим годувальником для місцевих селян. Тут водилося не лише чимало різноманітної риби, а й велетенські раки. І хоч озеро має велику глибину, понад двадцять метрів, у ньому ніколи не було потопельників. Цим особливо гордяться місцеві. Саме тому в народі озеро називають Святим, бо воно ні в кого не забрало життя. А вода має цілющі властивості. Як розповів голова Турійської райдержадміністрації Орест Василишин, усі озера їхнього краю багаті на срібло та гліцерин.

– І Перевірське озеро не виняток, – зазначає Орест Васильович. – Це підтвердили науковці з Києва, які спеціально брали проби води. Відомо, що гліцерин пом’якшує шкіру, а срібло має антибактеріальну дію. Тому, коли є дрібні порізи чи травми, люди стараються помити їх у воді з озера, бо тоді все швидше гоїться.

Раніше про цю водойму мало хто чув, а от нині вона поволі «обростає» будиночками, куди влітку приїжджають з усіх куточків Волині. Озеро має круті береги, тому господарі побудували дерев’яні місточки, щоб зручніше було підходити до води. На жаль, очерет поступово відвойовує територію у невтомних хвиль, і площа водяного плеса з кожним роком зменшується. Звичайно, Перевірське озеро не може конкурувати зі славнозвісним Світязем, бо й піщаних пляжів не має, відсутні торговельно-розважальні заклади, але для відпочивальників це швидше плюс, ніж мінус. Бо вони люблять і цінують цю місцину за чисту воду, прекрасні краєвиди навколо та тишу, яку може наполохати лише спів пташок.

 

 


Загрузка...

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Автор: Лариса МАРТИНЮК, Волинська область

Коментарі