8 вересня Луцьк святкує День міста. За останні кілька років тут відбулись певні позитивні зрушення в розвитку туризму. З’являються нові цікаві екскурсійні маршрути, відкриваються приватні музеї. Луцьк стає привабливим для туристів. Велика роль у цьому луцької молоді, яка активно долучається до вивчення історії міста, пошуку невідомих фактів, які могли б стати «родзинками» екскурсій.
Сьогодні Центр туристичної інформації та послуг пропонує велоекскурсії, інстаекскурсії, квести, в розробці подорожі містом по водних артеріях Луцька. Про все розповідає в. о. директора Центру туристичної інформації, PhD з історії Оксана Штанько, яка знає, як зацікавити розповіддю найвибагливішого туриста і змотивувати його полюбити Луцьк так, як його любить вона.
- Оксано, як ти оцінюєш цьогорічний туристичний сезон? Чи можна вже підбивати підсумки і взагалі, коли в Луцьку він традиційно фінішує?
- Туристичний сезон 2018 у Луцьку потішив значною кількістю цікавих заходів. Символічне відкриття позначилося двома тематичними екскурсіями від нашого Центру («Весняні історії Старого Луцька», «Від святині до святині: релігійні сторінки історії Луцька»), «Кликун-квестом». На території City-парку відбулися атмосферні кіноперегляди на тематику мандрівок (фільми «Тепер я йду у дику далечінь», «Їж, молися, кохай»).
Яскравою подією став фестиваль «Князівський бенкет». Упродовж літа ми успішно реалізували проект «Екскурсоводи у відпустці». Міщани і гості Луцька змогли безкоштовно відвідати 6 цікавих музеїв, доторкнутися до дивовижного світу минувшини крізь призму музейних експозицій і безцінних артефактів. Нашим головним завданням було показати насамперед тутешнім мешканцям, лучанам, що музеї – це змістовно і цікаво! Вважаю, мети досягнуто!
Цьогоріч Луцьк збагатився двома розкішними музеями. Це Музей Миколи Кумановського і Музей сучасного мистецтва (Адреналін-сіті). У Центральному парку культури і відпочинку імені Лесі Українки з’явилися украй цікаві атракції. Маю на увазі «Луцьку Венецію» і прогулянки на міському катері.
Завдяки талановитому дизайнеру, що працює з нами, Артурові Альошину і колишній директорці Катерині Теслюк вдалося підготувати і опублікувати два путівники: «Луцьк: музеї і галереї», «Луцьк на ровері».
Щодо кількості туристів, які відвідали Луцьк, то зауважу, що лише один «Бандерштат» цьогоріч відвідало 16 000 фестивальників. Значна частина із них – гості з інших міст і країн закордоння. За вісім місяців, що минули, до ЦТІ завітало майже 2, 5 тисячі туристів. З них – більше півтисячі іноземців.
Активний сезон відвідин Луцька триває до початку листопада. Але і зимова пора тішить нас приємними відвідувачами. Гості люблять Волинь за особливий трепет і піднесене ставлення до праотчих традицій святкування Різдва, співання колядок і щедрівок. Тому не говорила би про закриття туристичного сезону, радше поставила перспективні три крапки. Про підсумки говоритимемо наприкінці зими.
- З кожним роком до Луцька приїздить все більше гостей. З яких найвіддаленіших країн тобі доводилось бачити туристів?
- Зізнаюся по правді: до роботи у ЦТІ навіть подумати не могла, що спектр візитерів настільки широкий. За три роки тут мені пощастило бачити і спілкуватися з японцями, австралійцями, новозеландцями, іспанцями, британцями, французами, американцями, норвежцями, нідерландцями, італійцями... Про поляків, литовців, білорусів годі й казати.
- За останній час в Луцьку було багато зроблено в плані розвитку та популяризації туризму в місті. Твоя роль в цій справі суттєва, згадати, хоча б ексклюзивні екскурсії «з Оксинею» і відгуки про них. Розумію, що за всім стоїть чітка стратегія та дружня команда? Хто всі ці люди?
- Дякую – гарно чути, що часточка міської минувшини мого улюбленого історичного періоду – раннього Нового часу, відкрила лучанам маловідомі сторінки із повсякдення Луцька чотирьохсотлітньої давнини.
Так, дійсно, можемо говорити і про концепцію стратегічного розвитку і злагоджену команду. Від початку створення (серпень 2012 року) КП «Центр туристичної інформації та послуг» (далі – ЦТІ, авт.) працює під керівництвом Управління туризму і промоції Луцької міської ради. Нині його очолює справжня лучанка, залюблена у рідне місто – Катерина Теліпська. Ідеї та проекти, втілені у життя завдяки старанням цієї дівчини, значно примножили усвідомлення і сприйняття Луцька як міста туристичного. Взяти хоча б конкурс соціальних ініціатив. Чимало лучан відвідували нічну театралізовану екскурсію «Романтика і містика Лучеська», дивилися на місто з салону волинянки на «Lutsk City tour», споглядали лицарські бої на фестивалі «Середньовічний Лучеськ. Доблесть віків». Зрештою, знаний не лише в Україні, а й закордоном фестиваль «Князівський бенкет» – усі ці модним словом кажучи, івенти, відбуваються у нашому місті завдяки роботі Управління туризму і промоції.
У команді Катерини працюють начальник відділу промоції Богдан Каліш, начальниця відділу туризму Юлія Дацюк. Марія Цюпрук і Юлія Бабич – це провідний і головний спеціалісти управління. На їхніх плечах чимало різних завдань, пов’язаних із документацією, перекладами і силою силенною інших речей, яким вони чудово дають раду.
Щодо Центру туристичної інформації, то тут команда працівників не менш злагоджена. Щоправда менша. Нині тут працює трійко дівчаток і дизайнер-парубок.
Наймолодша із нас – прекрасна полоністка, дівчинка з романтичною душею і по-дорослому мудрим поглядом на життя Анастасія Клушина. Філологиня за освітою, вона гарно, ба навіть – філігранно з точки зору мови, проводить екскурсії. А вже як якийсь поляк до Центру завітає, то не раз доводиться чути компліменти, що польською Настуня ліпше від нього, носія мови, розмовляє.
Наша бухгалтер Олександра Рижкова ламає всі стереотипні уявлення про людей цієї професії. Окрім того, що вона зґрабно виховує донечку-першокласницю Марійку, Саша багато читає, знається на сучасній українській та всесвітній літературі, має татуювання (гілочка лаванди на руці). А ще наша Саша – від природи добрий психолог, володіє прекрасним почуттям гумору.
Артур Альошин – креативний дизайнер, натхненний генеолог, за покликанням – історик рідного міста, дуже помічний зі створенням візуально привабливих афішок, брошур і буклетів, екскурсій-квестів.
Ну і четверта з команди – то я ☺.
- Яке найнеординарніше питання доводилось чути від гостей міста?
- О, тут можна робити як мінімум Топ-3 із таких питань. Третя позиція рейтингу: «От ви все про місто і про замок, і про євреїв… Скажіть краще, скільки в Любарта було наложниць?!». Срібло рейтингу: «А Заглушецьке передмістя так називається, бо там жили глухі лучани?». І мій особистий переможець: «У Луцьку добре закохуватися – гарних дівчат багато + дружина вдома! Ви сьогодні ввечері що робите?».
- Поділись, які нові цікаві туристичні маршрути з’явились в нашому місті за останній час?
- Нещодавно Луцьк отримав суттєвий набуток – 17 професійних гідів. Саме стільки слухачів Першої луцької школи гідів успішно пройшли студії та захистили авторські екскурсійні проекти.
Серед найкреативніших – екскурсія «InstaLutsk» Богдани Макарчук, «Луцьк з води» Олени Чернець, «Слідами луцьких кликунів» Наталі Куяви, «Луцьк польський: від міжвоєння до сьогодення» Анастасії Клушиної, «Луцьк – малий Рим Сходу» Володимира Савицького. Деякі з цих екскурсій уже втілені у життя (див. фото).
- Що на твою думку є родзинкою нашого міста, окрім Замку Любарта.
- Перше, що приходить на думку – величний костел святих апостолів Петра і Павла. Він проникнутий особливою атмосферністю. Раджу кожному пороздивлятися деталі храмового оздоблення, дивовижні барокові скульптури святих, старий міський годинник ХVIII ст. у костельній вежі…
Мені дуже подобається корпус Колеґіуму єзуїтів (нині Коледж харчових технологій Національного університету харчових технологій). Можна безкінечно блукати його коридорами під перехресними старовинними склепіннями.
Беззаперечно цінною для мене особисто є площа Ринок з Музеєм-аптекою. Колись звичний пульсуючий центр міського простору, та частинка Луцька береже силу-силенну цікавих історій з міського повсякдення.
- Який портрет типового луцького туриста – спільні риси якісь є, чи все дуже індивідуально? Вік? Захоплення середньовічною історією?
- Насправді, контингент наших візитерів – різноманітний. За один день до ЦТІ запросто може завітати закохана пара з Києва, яка приїхала до Луцька за порадою друзів. Аби прогулятися затишними вуличками і алеєю парасольок у парку, дізнатися більше про історію (тут беззаперечно всі хочуть у замок) і сьогодення Луцька. Після киян вже говоримо з австралійцями віку 60+, які орендують велосипеди і милуються містом «на ровері». А по тому ще й німець заїде. Він з Німеччини аж до нас велосипедом дістався, а далі до Львова і Ужгорода прямує…
Гості Луцька різні за віком, соціальним статусом і вподобаннями. Усі, натомість, відзначають тутешню затишність, красу і велич у деталях: шпилеві кірхи, химерності Голованівського дому, приємній несподіванці від історій про луцьке дитинство Лесі Українки…
- Якби ти мала можливість відновити якусь втрачену архітектурну пам’ятку в нашому місті, щоб це було і чому?
- Я усім серцем вболіваю за збільшення громадських просторів у Луцьку. Зручних, комфортних оаз, де міщани могли б гуляти з дітками, пити каву, гарно проводити час. Особливо цінними такі простори є на території Старого міста. Тому мені б дуже хотілося, аби з часом облагородили і ревіталізували скверик на площі Ринок.
Щодо конкретних будівель – то завжди з певним жалем дивлюся на старі видочки Луцька, фото міжвоєння, наприклад. Красивою дуже була наша променада – тоді Яґеллонська, нині – вулиця Лесі Українки! Взяти хоча б будинки Кронштейнів… Тішилася би, якби вдалося відновити в оригінальному вигляді ХVII ст. релігійно-культурний осередок наших братчиків – Хрестовоздвиженську церкву. Залюбки би відвідала спалену на початку 70-х років караїмську кенасу…
- Які б особливі місця в Луцьку ти порадила відвідати, в тому числі не особливо відомі серед туристів? Назви свій топ 5 найцікавіших місць.
- Дуже би радила піти (поїхати) на Оглядовий майданчик, що на перетині вулиць Гірна і Квітова (на Красному, в районі вул. Львівської, недалеко школи №2). Панорама Луцька звідти дійсно чудова!
Потім спустіться на декілька метрів до берега Стиру і зможете дуже атмосферно провести час. Спів птахів, їхній вільний політ над вашою головою, легенький бриз від річки, шум очерету… Вам сподобається!
Рекомендую також зайти на подвір’я Лютеранської кірхи і обігнути її навколо. Отримаєте насолоду від величі неготичної (чи то пак еклектичної) архітектури. Дуже гарно у внутрішньому дворику єзуїтів біля Вежі Чорторийських. Коли під ногами цегла-пальчатка ХVI ст., а перед очима крита ґонтом частинка Окольного замку – душа повниться щемливою радістю і якимсь особливим відчуттям причетності до міської старовини.
Наполегливо раджу попити смачної кави у затишній кондитерії «МарциПані» на площі Ринок. Уб’єте двох зайчиків, бо не тільки ароматного напою спожиєте, а й до одного із дивом уцілілих луцьких підземель потрапите!
Повірте, що список цей можна продовжувати і продовжувати…
-Сьогодні Луцьк святкує свій День народження. Щоб ти побажала для Луцька?
-Бажаю Луцьку віднайти свою гармонію і злагодженість. В архітектурному ансамблі, у мешканцях – усіх складових його буття. Мрію відродити міську площу Ринок – традиційний історичний центр кожного європейського міста. Хочу і щиро того бажаю, аби Луцьк повнився справжніми патріотами. Людьми, для яких бути лучанином – це честь, а не звична практика повсякдення.
Прагну, аби сучасні мешканці мали мудрість і відчували потребу вберегти від руйнування ту історико-культурну спадщину, що вона дісталася нам від полікультурного і багатого на історичні події минулого. У ній – сакральний код міста, ключ до нашої самоідентифікації. Милий моєму серцю Луцьк, лишайся таким затишним і атмосферним містом щастя, яким я Тебе пізнала добрий десяток років тому! Справжнім приємним відкриттям, що лишається у серці назавжди.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
Коментарі