§ Еко би плакав: таємниці бібліотеки луцьких тринітарів

Еко би плакав: таємниці бібліотеки луцьких тринітарів Фото: Умберто Еко танцює на своєму носі
  1. Стаття відноситься до:

Знаний італійський інтелектуал і письменник ХХ століття Умберто Еко любив книжки і збирав інкунабули. Він так кохався у бібліо, що написав відомий роман, де велику роль відіграла книгозбірня абатства.

Луцькі тринітари активно займалися освітою і, звісно ж, мали велику бібліотеку. І були у ній свої красоти – алегоричні фрески, старовинні книжки, меблі з різьбою. А вікна книгозбірні виходили на замок.

 

Умберто Еко танцює на своєму носі на фоні луцької обителі тринітарів, приваблюючи до них увагу. Колаж Олександра Котиса з використанням малюнка Туліо Періколі

Хто такі тринітари і що вони робили в Луцьку

Ordo Sanctissimae Trinitatis – орден Пресвятої Трійці, тобто тринітари, заснований в 1193 році французьким священиком Жаном де Мата, належить до жебрацьких орденів Римо-католицької церкви. Виник з метою допомоги християнам-прочанам, що потрапили до полону мусульман.

На землях, що входили до складу Речі Посполитої, тринітари з’явились у кінці XVII – на початку XVIIІ століття. У той час монастирі ордену виникли у Львові, Станіславі, Луцьку, Вільні, Кам’янці-Подільському, Берестечку.

Тринітарський монастир у Луцьку постав у 1718 році на місці мурованої унійної церкви Михаїла Архангела з дозволу унійного митрополита Київського, Галицького та всієї Русі Леона Кишки та єпископа Луцького Юзефа Виховського. Монастир проіснував до середини ХІХ століття. Він був ліквідований в рамках антикатолицької політики уряду Російської імперії.

 

Костел і монастир тринітарів у Луцьку (справа) і панорама міста (зліва). Фрагмент ікони середини XVIII століття з Музею волинської ікони

Монастир тринітарів на вулиці Лесі Українки

 

Одним з основних напрямів повсякденної практики римо-католицьких монастирів було забезпечення роботи шкіл. Реалізація освітньої діяльності чернечих громад була можлива лише за умови існування при обителі бібліотеки. Монастирські книгозбірні вміщували літературу різних жанрів і тематики. Кількість книг у бібліотеках монастирів також була різною.

Три цікавинки про луцьких тринітарів:

  • Саме з цього монастиря, припускають, походить ікона середини XVIII століття з найдавнішою відомою панорамою Луцька.
  • Монастир був ще одним після єзуїтів, де діяв колегіум.
  • Костел і монастир збудували завдяки тому, що жертводавця Павла Майковського образили луцькі бернардини, які не схотіли його нагодувати. Тому він вирішив віддати гроші на будівництво тринітарам. Не будьте, як бернардини. 

«Увійшовши на подвір’я костьолу і кляштору, чуєш як тебе повиває спокій і полонить атмосфера тиші і свободи. Костел тринітаріїв відчуттям туги заохочує до молитви. На вже зблідлих картинах на його склепіннях читаєш пам’ятки з історії ордену»,

– таке враження залишив письменник, художник і мандрівник

Юзеф Крашевський у 1844 році.


Як дізнатися про склад бібліотеки

Сьогодні нерідко джерелами для вивчення кількісного складу і тематичного репертуару бібліотек римо-католицьких монастирів Волинської губернії є так звані візитації, які охоплюють період з кінця XVIII століття до 1820-х років. Документи зберігаються у фондах Державного архіву Житомирської області.

Один інвентар, вміщений у візитацію обителі 1799 року, проливає світло на жанровий репертуар бібліотеки луцького монастиря тринітарів.

У візитаційних описах римо-католицьких монастирів записи про бібліотеки були невід’ємним розділом документу. У деяких візитаціях був вміщений  повний інвентар книг бібліотеки, поділений тематично на розділи, інші мають лише перелік розділів та кількість книг у них, у деяких вказано загальну кількість книг.

Докладний інвентар бібліотеки луцького монастиря тринітаріїв є складовою частиною візитації 1799 року. У документі подано список книг бібліотеки на 45 аркушах, поділений на 24 тематичні розділи. Опис книги містить прізвище, інколи ім’я автора, назву твору переважно неповну, рік видання; місце видання не завжди вказувалось.

 

Фрагмент сторінки інвентаря. Копія з Державного архіву Житомирської області

 

Також у описі книги зазначався її розмір (in folio, in 4°, in 8°, in 12°). Якщо книга мала кілька томів, то автор візитації подавав номер наявного тому. В окремій графі він фіксував кількість примірників однієї і тієї ж книги у бібліотеці. Кожен тематичний розділ мав свою нумерацію. Загалом книгозбірня луцьких тринітаріїв у 1799 році нараховувала 2 174 книг, 1 246 творів.

Трактати Гіппократа, поезія Овідія і заборонені книжки

Бібліотека розташовувалася в тій частині приміщення, вікна якої виходять на замок Любарта. За описами дослідників, вона була прикрашена різьбленими меблями з іонічному стилі. Шафи були оздоблені рослинним орнаментом. За пізнішими описами Юзефа Крашевського, який відвідав монастир, на стелі книгозбірні розміщувалися алегоричні зображення мудрості з сімома колонами і сімома цнотами.

У візитації також описані умови зберігання книг. Про приміщення, в якому знаходиться бібліотека, автор документу не пише, однак зазначає, що всі книги знаходяться у шафах столярної роботи, які зачиняються на замки. Всього таких шість.

Бібліотечні дерев’яні лаковані шафи були виконані у стилі архітектурного іонічного ордеру, оздоблені різьбленням з рослинним орнаментом. Дві з них мали довжину 13,5, а ширину 6,5 ліктів, були поділені на п’ять верхніх та п’ять нижніх шафок. Інші чотири шафи мали довжину 8, а ширину 5 ліктів і поділялись на три верхні та три нижні шафки.

Книги обителі походили з різних видавництв міст колишньої Речі Посполитої, Німеччини, Австрії, Італії, Франції, Нідерландів, а також з видавництв, що знаходились на етнічних територіях України (головним чином, львівських та бердичівського). Більшість книг, що належали монастирю, написані польською та латинською мовами.

У документі список книг розпочинається з розділу Святе письмо, який нараховував 10 творів: різні видання Біблії та Євангеліє. Наприклад, «Biblia Sacra Vulgata» (1715 рік), «Ewangelie I Epistaty» (Львів, 1760), «Ewangelie I Epistaty» (Краків, 1723). Найстаріша книга цього розділу видана 1611 року і має назву «Psalterium Graece et Latine». До розділу «Expozytorowie» належали книги, які були коментарями до Святого Письма. Розділ «Swięci Oycowie» вміщував твори святих отців: Августина Блаженного, Фоми Аквінського та інших.

Книги з інвентаря 1799 року

Psalterium Graece et Latine. Копія з Google books

 

Три розділи інвентаря бібліотеки тринітаріїв об’єднували книги з догматичної, схоластичної та моральної теології (всього 239 творів). Варто зауважити, що серед теологічних творів знаходимо праці о. Франциска Картені, о. Йозефа Ангела, Едмунда Сімонетті, видані в кінці XVI столітті.

У монастирі була юридична література, поділена на «Prawo Kościelnе» (43 твори) та «Prawo Cywilne» (24 твори). Найстаріша книга з церковного права, датована 1607 роком, авторства Бернарда Мацейовського – кардинала, луцького та краківського єпископа,  відомого тим, що він провів обряд вінчання Марини Мнішек та царя Московії Лжедмитрія I. Книги ж із цивільного права – це переважно видані у різні роки сеймові конституції Речі Посполитої. Наприклад, «Prawa Konstytucje i Przywileje Królestwa Polskiego» 1730 року.

Історична література представлена у розділах «Historia Kościelnа» (58 творів)  та «Historia Cywilnа» (153 твори). Особливої уваги заслуговує твір із розділу «Historia Koscielnа», який стосується історії Луцька, а саме ікони Богородиці Луцького домініканського монастиря, виданий у Замості 1703 року. У ній було описано чудеса, що відбувались біля ікони, з метою збору свідчень для її коронації, яку пишно провели в 1749 році в Луцьку.

Найдавніша книга розділу «Historia Koscielnа» і всієї бібліотеки датована 1507 роком: «Vita S. Benedicti conscripta P. Angely Senigrine», описує життя Святого Бенедикта.

Серед творів світської історії знаходимо «Kroniku Kromera», у якій подано історію Польщі із найдавніших часів до 1505 року. При фіксації книги в інвентарі автор документу зазначив, що вона без титулу, тому рік і місце видавництва книги не можна вказати. Очевидно, що цей примірник був виданий у 1611 році у Кракові. Також у цьому розділі були зафіксовані газети, які виходили у Варшаві.

Окремої уваги заслуговує праця Krotkie opisanie kosciołow Krakowskich, видана у Кракові у 1650 році.

 

Фрагмент книги про краківські костели 1650 року. Зображення з Малопольської цифрової бібліотеки

Сторінка з книги Sparta Polska про домініканську ікону Луцької Богоматері. Копія з книги "Луцьк на Волині" Адама Войнича

 

Розділ математика вміщував книги з математики, видані у XVIII столітті, медицина – трактати з медицини, найстаріший з яких датований 1551 роком і мав назву «Opera Medica Aretai Capadocis». У розділі також були твори таких авторів: професора медицини з Віттенберзького університету Даніеля Сінерті, Марка Антонія Зімара, Франциска Сільвія, а також трактати Гіпократа. У розділах книги для шікл та книги різними мовами були підручники, словники і граматики польською, латинською, іспанською, німецькою та італійською мовами. Наприклад, «Dictionarium Gallio-Italicum», виданий у Венеції у 1737 року.

Розділ віршописання заслуговує уваги, оскільки до нього належали віршовані творів польських авторів та античних поетів Публія Овідія та Езопа. У розділ була вміщена цікава книга «Żarty dowcipne…» 1780 р. Всього було 36 творів.

Праці членів ордену тринітаріїв входили до розділу орденські книжки. Загалом він нараховує 65 творів, серед яких проповіді, книги з теології, філософії, історії, хроніки, аннали, бібліографічні та критичні.

Дуже цікавим є розділ заборонені книги, у якому містилися записи про наявність у монастирі книги, які були заборонені Римо-Католицькою Цервою за рішеннями Тридентського собору. У розділі 12 книг – твори Мартіна Лютера, Ніколо Макіавеллі та інших.

 

 

***

Проаналізувавши склад та жанровий репертуар книг, що знаходились у бібліотеці луцького монастиря ордену тринітаріїв станом на 1799 рік, можна стверджувати, що наявність такої великої бібліотеки свідчить про важливу роль конвенту в інтелектуальному житті регіону.

Література монастирської книгозбірні була різноманітною за змістом, про що свідчать рубрики, на які був поділений інвентар бібліотеки. Серед її творів різна теологічна література, а також світські твори з історії, філософії, економіки, математики й архітектури. Така різноманітність жанрів бібліотечної літератури дозволяла вивести монастирську освіту Волині на високий рівень.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Автор: Анна КИРИЛЮК

Коментарі