§ Про що говорять поляки

Про що говорять поляки Фото: vsitury.com.ua
  1. Стаття відноситься до:

Кшись Петруняк живе у Боженцах Дужих. Це за 10 кілометрів від Варшави. Працює на місцевому заводі, який виробляє пластикові запчастини до автівок усіх відомих марок і модифікацій. Таких в Європі тільки чотири. Кшисю – 24 роки. Він аполітичний і не цікавиться серйозними новинами. Каже, що такі, як він, серед польської молоді «вшистко всі». «Хроніки Любарта» змогли порозмовляти з ним тільки в обідню перерву – з 10 до 10.30. Бо після роботи Петруняк сідає на ровера і мчить додому допомагати батькам «по рольніцтву». В родини 9 гектарів землі.

…У Варшаві, яка поруч, я був востаннє рік тому. Хотів на футбол піти на новий стадіон, але поки дісталися з друзями, випили пива – і нас поліцейські не пустили. Сказали, що ми небезпечні. Загалом, не маю потреби в місто їздити. Туди треба із злотувками мандрувати. Дорога туди й назад (20 км) затягне на 14 злотих в обидва боки.

…Я працюю на заводі. Виробництво не надто безпечне, трохи доводиться дихати випарами розпеченої пластмаси, ношу важкі форми, з яких її виливають. Роблю з 6 до 16.00. Перерва півгодини. Не скаржуся на роботу, бо її ще треба пошукати у Польщі. Як і скрізь. Мій шеф ще нормальні умови праці надає: задарма мінералка, кава, чай.

…У Польщі дуже дорого хворіти. Безплатна медицина тільки до 18 років. Тепер мені, аби полікувати зуба, треба викласти 300 злотих, з них 100 піде на те, щоб його всього- на-всього вирвати.

…У нас велосипедів у країні, напевне, втричі більше, ніж самих поляків. Але звична картинка – мама їде на велосипеді, везе дитину в кошику і…курить. Ніби й здоровий спосіб життя, але водночас звичка – понад усе…

…Недавно побачив по телевізору статистику і задумався, що щось не так у моїй країні. 80% всіх платежів здійснюється готівкою і тільки 20% – картками. У Євросоюзі, кажуть, все навпаки. А ще 80% поляків за останній рік не прочитали жодної книги. Я, зізнатися, також.

…Після того як росіяни відмовилися від наших яблук, ми завалили ними Європу. Там аж скаржитися почали на дешеві польські ябка.

…Українців цього року особливо багато. Кажуть, що до нас подалися ті, хто не поїхав на роботу до Росії. У газетах часто бачу оголошення «Найму на роботу українців». Вашим платять вдвічі менше, ніж полякам за ту ж роботу. Шкодую вас трохи, але знаю, що полякам так само «відплачують» в Анг­лії чи Ірландії.

…У моєму місті дружать з норвежцями. Уже й не згадаю, з яким містом. Але цього року забрали 50 дітей за обміном до себе на місяць, скоро до нас мають норвежці приїхати. Торік скандинави профінансували нам спорудження стадіончика сільського: велике штучне футбольне поле, трибуни, ролердром, гандбольний майданчик, волейбольний, два баскетбольні, сектор для стрибків, сучасні доріжки, біотуалет, ігровий майданчик для найменших, зала під дахом, тренажерка. Приїжджала на відкриття наша прем’єр-міністр.

…Ми працюємо по-чорному. Без відпусток практично. Поки є робота, треба заробити якомога більше. Бо невідомо, що далі буде. Відпочивати буду на пенсії. Причому, з розмов чую, що такий культ роботи у Польщі стає традицією. Діти закінчують навчання в кінці червня і увесь липень заробляють або на нові кросівки, або на те, щоб поїхати кудись з батьками в серпні. Робота з самого рання, бо тоді більше встигнеш, використовуючи світловий день. Та й втомлюєшся так, що лягаєш дуже рано.

…Українців шкодують у нас суто по-людськи. Але підтримують вас більше з мотиву ненависті до росіян. Ви з Росією воюєте, отже, вас треба підтримати. А традиційні застереження до українців у суспільстві нікуди не поділися.

 

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Автор: Юрій КОНКЕВИЧ

Коментарі