§ Ровери із фарами, пішоходи без навушників: що пропонують змінити в законодавстві

  1. Стаття відноситься до:

На сайті Департаменту ДАІ оприлюднено проекти законодавчих актів, що стали підсумком роботи загальнонаціонального Форуму з безпеки дорожнього руху. Це – лише пропозиції, які незабаром можуть стати повноцінними законами, яких будуть зобов’язані дотримуватися водії та пішоходи. Якщо для водіїв зміни в Правилах дорожнього руху – не в новинку, то для пішоходів і велосипедистів часто-густо перехід у невстановленому місці, їзда не за правилами – на жаль, буденне явище, яке однозначно варто викорінювати. 

Утім з огляду на реформу в системі правоохоронних органів, є передумови, що нові поліцейські будуть так само вимогливими до пішоходів та власників двоколісних, як і до автоводіїв. Що ж пропонує законопроект «Про дорожній рух та його безпеку», йтиметься далі.

Зніми навушники! Ти – на дорозі

Відповідно до законопроекту, за пішоходом залишається переважне право переходити проїзну частину нерегульованого пішохідного переходу, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу поліціанта чи світлофора.

Окрім цього, важливо, що пішохід має право вимагати від державних та місцевих органів влади, власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів створення безпечних і комфортних умов дорожнього руху.

А у разі, якщо відсутність безпечних і комфортних умов дорожнього руху призвела до загрози його життю та здоров’ю, то пішохід має право вимагати відшкодування збитків. Однак у реальності таке навряд чи колись мало місце.

Окрім прав, законодавець прописує пішоходам численні обов’язки. Серед них – зобов’язання притримуватися на тротуарах і пішохідних доріжках правого боку, переходити залізничні та трамвайні колії тільки у визначених для цього місцях із дотриманням правил безпеки.

Окрім цього, якщо на регульованому переході й горить зелене світло, пішоходи мають дати можливість транспортним засобам, що закінчують рух через перехід, залишити його, тобто проїхати.

У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості, під час руху проїзною частиною чи узбіччям пішоходи мають виділити себе, а за можливості – мати на верхньому одязі світлоповертальні елементи.

За межами населених пунктів пішоходи, які рухаються узбіччям чи краєм проїзної частини, мають іти назустріч руху транспортних засобів. Серед табу для пішоходів, які пропонує законопроект, – норма про заборону раптово вибігати на проїзну частину.

З-поміж новинок у законопроекті – заборона перетинати дорогу та залізничні колії у навушниках, з парасольками та іншими предметами, що обмежують слуховий і візуальних контроль за дорожнім рухом. Окрім цього, пропонується заборонити пішоходам перетинати проїжджу частину, користуючись засобами зв’язку. Тобто мобільними телефонами.

А в обов’язок батьків законодавець включив норму слідкувати, аби діти дошкільного віку самостійно не виходили на проїжджу частину та на залізничні колії.

На дорогу – велосипед у повній готовності

Законопроект вводить обмеження і правила для велосипедистів. Зокрема, пропонується, аби рух на дорозі на велосипедах дозволявся лише особам, які досягли 14-річного віку.

А особам віком від 12 до 14 років дозволяється рухатися дорогою на велосипедах у супроводі повнолітніх велосипедистів в одній колоні з ними. Більше того, лише цій категорії дозволяється рухатися тротуарами і пішохідними доріжками.

Серед прав велосипедистів визначене право на безпечні та комфортні умови дорожнього руху, рух спеціальними велосипедними доріжками, а в разі їх відсутності – краєм проїзної частини дороги, вулиці чи узбіччя.

А ось з-поміж обов’язків – ситуація цікавіша. Власники двоколісних мають використовувати суто справні і належним чином обладнані велосипеди. Тобто, судячи із норм запропонованого проекту, такі, що в тому числі мають справне гальмо, звуковий сигнал, а у темну пору доби чи в умовах недостатньої видимості – світлоповертачі та робочу фару і задній ліхтар. Велосипеди мають бути обладнані звуковим сигналом та світлоповертачами: спереду – білого кольору, по боках – оранжевого або білого, ззаду – червоного.

Більше того, велосипедист зобов’язаний у темну пору доби використовувати увімкнений ліхтар чи фару. В іншому випадку рух заборонений. Якщо велосипед буксирує причіп, ліхтар червоного кольору має бути і на цьому причепі.

Під час їзди групами учасники мають їхати один за одним, а не паралельно, аби не заважати іншим учасникам дорожнього руху.

Якщо ж велосипедна доріжка перетинає дорогу поза перехрестям, то водії велосипедів зобов’язані дати дорогу іншим транспортним засобам, що рухаються дорогою.

Міняй покришки і будь тверезим

Керувати ровером у нетверезому стані, під дією наркотичних чи лікарських препаратів, які знижують реакцію і увагу людини, велосипедисту заборонено, як і водіям авто. Також серед табу – розмова телефоном під час руху, тримаючи його в руці.

Якщо ж велосипедисти хочуть їздити у зимову пору, то зобов’язані обладнати свій транспорт зимовими велосипедними шинами, спеціально призначеними для руху в умовах ожеледиці чи снігопаду. Утім хто перевірятиме таку норму і як – залишається питанням.

Велосипедисту заборонено виїжджати більше ніж на 1,2 м від правого краю проїзної частини дороги, за винятком перестроювання в дозволених випадках для повороту ліворуч або розвороту. У разі, якщо законодавець хоче прописати таку норму, як обов’язкову, то цілком логічно, що й дороги мають бути рівні та чисті. А ще краще – мати відповідну розмітку, що вказуватиме на цих 1,2 м. Адже в реальності саме край дороги найчастіше всіяний ямами, брудний.

Справедлива заборона для велосипедистів їздити, не тримаючись за кермо, та знімати ноги з педалей (підніжок). Адже такі дії нагадують хлоп’яцтво, а не необхідність.

Перевозити пасажирів на велосипеді й причепі до нього дозволяється тільки якщо ці транспортні засоби спеціально для цього призначені заводом-виробником. На інших велосипедах дозволяється встановити додаткове сидіння для перевезення однієї дитини до семи років. Сидіння має бути надійно закріплене на багажнику або рамі, обладнано підніжками та елементами, що перешкоджають потраплянню ноги пасажира в колесо. Якщо виробник сидіння обладнав його ременем безпеки або приписує перевозити дитину-пасажира у велосипедному шоломі, треба користуватися цими засобами.

***

Норми, які пропонує законодавець щодо велосипедистів, цілком відповідають стандартам багатьох європейських країн. Наприклад, у Чехії є обов’язок одягати шолом, а у деяких країнах – навіть жилет зі світлообертальними елементами. У Німеччині за проїзд на червоне світло велосипедисту світить штраф у 45-180 євро, а за проїзд без ліхтаря – 20 євро. При цьому йдеться про ліхтар не на батарейках, а на генераторі. 350 євро можна заплатити за проїзд через залізничний переїзд з опущеним шлагбаумом. Заборона рухатися магістралями діє у більшості країн. А у деяких вам доведеться заплатити чималий штраф за водіння напідпитку або ж рух не велодоріжками. Звісно, це стосується лише тих країн, де таких доріжок більш ніж вдосталь.

 

Юрій Ричук, шеф-редактор медіа-холдингу «Сім’я і дім», активний велосипедист:

– Вважаю, що умови нового законопроекту – слушні. Кажу це не лише як велосипедист із трирічним стажем їзди на дорогах за містом, а й як свідок кількох ДТП з велосипедистами.  Усі ці обмеження потрібні передусім самим велосипедистам, адже очевидно, що вони менш захищені на дорозі. З іншого боку, і вони несуть певну небезпеку іншим: сам я раз мало не наїхав на тітоньку, яка виперлася на дорогу з-за дерева, говорячи по телефону. Звукового сигналу в мене на ровері не було, то мусив кричати. Але ж не всі веловодії такі чемні, як я. Тому ліпше хай будуть звукові сигнали.

Я – яскравий приклад еволюції від несвідомого до свідомого велосипедиста. Коли три роки тому купив ровера, не обчіплював його нічим. Навіть гадки не було, що треба як мінімум дзвоник, дзеркало заднього виду, «блимавки», ліхтар.  Але після інциденту з тіткою-роззявою купив дзвоника, поїздивши трохи містом, вчепив дзеркало, після кількох подорожей «всліпу» пізно увечері з роботи додому купив «блимавку» і ліхтар.  Єдине, чого не маю, – це велосипедного шолома. Хоча, певно, піду таки купувати – не хочеться ще й тут на власному досвіді переконуватися у його необхідності.

Сподіватися на високу самосвідомість усіх велосипедистів і виконання правил – наївно. Тут мусить бути примус. Ідеально: пропаганда необхідності їздити за законом плюс штрафи і наглядні покарання. Батіг і пряник, так би мовити.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Автор: Дарина ГОГОДЗА

Коментарі