Джерело: Район.Луцьк

Історію майже 100-річної давнини про луцького "Голохвастова", який ошукав дівчину з Рівного, опублікували майже 100 років тому в одній із рівненських газет.

Так, у 1926 році в одній із рівненських газет, в розділі «Місцеве життя» (дослівно «МѢстная жизнь») в 1926 році зустрівся цікавий заголовок «Тоже жених». В статті йшлось про нареченого із міста Луцька, такого собі М. Братмана, який заручився з рівнянкою Діною Зейгель, сестрою місцевого М. Моськовича. На правах нареченого Братман отримав подарунок від пані Зейгель (в рахунок майбутнього приданого), а саме пальто ціною 110 злотих, теплий светр – 10 злотих і білизну – 15 злотих.

Зразу після заручин «счастливый жених» виїхав по «комѢрчиским делам» в місто Луцьк. До Рівного довго не повертався, майбутня дружина почала вже нервуватись, чи не сталась якась біда із суженим, але не тут то було, отримала вона лист від «луцького Свирида Голохвастого», в якому він повідомляв, що роздумав одружуватись на Діночці і в Рівне більше ніколи не повернеться й подарунків не поверне.

Брат Моськович вирішив вступитись за честь сестри й написав заяву в рівненську поліцію, де виклав суть проблеми. Крім того процесі пошуків нареченого виявилось, що перебуваючи в гостях у батька нареченої у Варшаві, він там присвоїв собі незаконно «трішки золотих прикрас». Доказом був лист батька Зейгель. Доблесна рівненська поліція спрацювала відмінно. Братмана зловили, і привезли до нареченої на упізнання. Особа втікача була обізнана, проте вогник кохання назавжди згас.

В своє оправдання луцький «жених» сказав, що коли прибув до Луцька, то зустрів своє давнє кохання, яке не бачив три роки, між ними знову з’явилась хімія і він забув про свою наречену, заручини і подарене пальто. «Добив» своє зізнання фактами «луцкая невеста своей красотой, изяществом и грацией превосходила ровенскую». Отримані подарки Братман обіцяв повернути. Звинувачений категорично відмовився від звинувачень батька нареченої, стосовно краденого золота і заявив, що це помста та наклеп за його втечу від вівтаря. Ось такі пристрасті відбувались на Волині майже сто років тому. Пройшло скільки часу, але нічого не змінилось в людських стосунках.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.