Ікона «Покрова Богородиці» XVIII століття з Волині

Ікона «Покрова Богородиці» XVIII століття з Волині Фото: Образ «Покров Богородиці». XVІІІ ст. Імовірно з іконостасу церкви Різдва Богородиці с. Коритно Дубенського повіту. Острозька іконописна майстерня. Колекція Національного художнього музею України (м. Київ)

Зовсім нещодавно православні віряни відзначили гарне й світле осіннє свято – Покрову. День знаний і шанований ще й тому, що Божа Матір була покровителькою і захисницею українського козацтва. На Волині, як і, зрештою, в Україні, чимало церков якраз Покрову Богородиці шанують як престольний храмовий празник, іменуючись Покровськими. 

Одна з ікон «Покрова Богородиці» першої  половини XVIII століття нині зберігається й експонується у Музеї волинської ікони Луцька. Про образ, його символіку й походження свята – далі.

Образ «Покрова Богородиці». Перша половина XVIIІ ст. Походить із Покровської церкви с. Дорогиничі Локачинського деканату. Матеріал: дерево (сосна), левкас (ґрунт із крейди і клею), темпера, золочення.​


Свято Покрови Пресвятої Богородиці 14 жовтня, яке прийшло до нас із Візантії, належить до найшанованіших в Україні. Приводом для свята стали події, відомі в кількох версіях.

За однією з них, військо ще язичницької Русі обложило столицю Візантійської імперії Царгород. Аби відвернути місто від ворога, у Влахернському храмі, де зберігалися ризи Богородиці (зокрема Її покривало), правили Всенічну. Під час богослужіння юродивому Андрієві (родом із Русі) та його учневі Єпифанію було видіння Богородиці. Діва Марія рухалася в повітрі в оточенні ангелів і святих, молилася перед іконою Свого Сина, потім піднялася з колін, повернулася ликом до людей і розпростерла над їхніми головами Своє покривало (мафорій). Це був символічний жест: Вона брала їх під Свою опіку, Своє покровительство.

Переказ відображає поширене у Візантії шанування ризи Богородиці. У нас влахернське чудо шанували у зв’язку із загальною ідеєю заступництва Богородиці. Слово «покров» сприймали і як «покривало», і як «покровительство».

Саме ідея покровительства Богоматері-Заступниці лежить в основі широко відомого іконописного сюжету Покрови Богородиці. Традиційно, крім влахернського чуда, він включає інші події, хронологічно не пов’язані між собою: чудесний дар Богородиці Романові Псалмоспівцю (VI ст.), правління імператора Константина (IV ст.), діяльність святителів Василія Великого, Григорія Богослова, Йоана Золотоустого (IV ст.).

Сюжет Покрови об’єднує ці події, а їх учасників, які відчули на собі покровительство Богородиці, робить учасниками одного дійства.

Волинський іконописець віддав перевагу тому варіантові, в якому зосереджено увагу не на чудесному видінні юродивого Андрія, а на прославленні Богоматері-Заступниці. Андрій – центральний образ класичного сюжету Покрови – на цій іконі взагалі відсутній. Богородиця представлена в білому сяйві як Оранта-Молильниця, голова Її увінчана золотою короною.

Діва стоїть на червоному півмісяці серед сірих купчастих хмар. Вона оточена великою кількістю святих у молитовних позах із золоченими німбами, ангелів із розпростертими крилами та духовенства в архієрейських облаченнях. У нижній частині образа центральне місце займає Роман Псалмоспівець, стоячи на сходинках амвона. У нього в руках – розгорнутий сувій з текстом кондака «Покрову Богородиці».

Ліворуч від Романа на передньому плані – постаті цезаря Константина в царських одежах і короні, зі скіпетром у руках та цариці Єлени у червоному мафорії, білому платі й короні. За ними – група жінок. Праворуч попереду – одягнені в архієрейські та чернечі одежі отці Церкви: Василій Великий, Григорій Богослов, Йоан Золотоустий. Позаду них видно лише лики людей: храм заповнений віруючими.

Ідея зв’язку небесного і земного, спільного служіння і прославлення Богоматері-Заступниці родом людським і світом ангельським проілюстрована тут і самою композицією ікони, і використанням тексту церковного піснеспіву – кондака «Покрову Богородиці».

Джерело: Ангеліна Вигоднік. Ікона «Покрова Богородиці» // Волин. єпарх. відом.– 2009.– № 10 (59).

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі