У Луцьку показали маловідомих Героїв, полеглих за волю України

Джерело: Інформаційне агентство Волинські Новини

Бойова зброя, листівки із закликами до боротьби та особисті речі тих, хто обрав героїчну смерть за волю України замість капітуляції перед червоною чи нацистською навалою: у Луцьку презентували виставку про волинян-повстанців до 75-ї річниці створення УПА.

Відкриття виставки «Волиняни у боротьбі за незалежність України», присвяченої 75-ій річниці від дня створення Української Повстанської Армії на Волині та до Дня захисника України відбулося 11 жовтня у Волинському краєзнавчому музеї.

У рамках виставки представили оригінальні фотографії вояків УПА і членів ОУН, особисті речі, автентичні листівки і документи виготовлені українським підпіллям. Вказані матеріали зібрали та дослідили співробітники музею.

Почесними гостями на відкритті виставки стали ветерани Братства вояків ОУН і УПА Волинського краю імені Клима Савура.

Цьогоріч вирішили розповісти про героїв, які жертвували своє життя, щоб вибороти українську державу. У виставці показували маловідомі постаті, які не повинні бути забутими, а це - уродженці сіл та міст Волині. Практично ніхто з повстанців, представлених на світлинах, не здався у полон – хтось загинув у бою, хтось підірвав себе гранатою.

Вихованцям Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою учасники націоналістичного підпілля та свідки подій національно-визвольної боротьби розповіли про буремні роки кривавого протистояння заради волі України.



Почесний голова Братства вояків ОУН і УПА Волинського краю імені Клима Савура Василь Кушніррозповів, що УПА утворилася тому, що нашу землю роздирав ворог, який називав себе братом та інший ворог, якого спочатку вважали визволителем, а він спалював села. Він зауважив, що так звана велика вітчизняна війна тривала чотири роки, а боротьба повстанців продовжувалася до 1953 року. Останні ж вояки не здавалися аж до 1956-го. У селі Чаруків Луцького району останній воїн УПА прийшов у сільську раду у 1962 році, щоб скласти зброю, а у Любешівському районі декілька вояків вийшли з криївок ще пізніше.



Василь Кушнір зауважив, що зараз знову триває війна за незалежність України на сході держави і окупанти не змогли за кілька тижнів пройти маршем усією територією, тому що їм шлях перегородили молоді самовіддані люди, які за покликом серця стали на захист країни. Ворогом знову ж став той, хто називав себе нашим братом – російська окупаційна влада.



Оскільки у лавах українського визвольного руху нарівні з чоловіками змагалися жінки, слово надали представниці братства Марії Ткачук. Вона продекламувала поезію про боротьбу УПА: «з кожним роком рідші наші лави, ми пройшли крізь пекло на землі, не чини, не ореоли слави вабили нас в майбуття імлі».



Заслужений працівник культури України, засновник хору «Посвіт», який популяризує історію УПА у піснях, Ростислав Кушнірук розповів, що УПА воювала не на два чи три фронти, як часто кажуть історики, а на чотири – проти нацистської навали, червоної навали, польської Армії крайової та сексотів. Він виконав пісню, що починалася словами «ми зродились із крові народу» та зауважив, що йому завжди приємно спілкуватися з молоддю, адже свого часу на шлях боротьби разом із братом він став у віці 11 років.



Представник братства Ананій Добровольський зазначив, що молодь ставала до боротьби, аби здобути Україну, не очікуючи винагороди та не маючи навіть вбрання. У людей підіймалася ненависть до окупантів і зброю здобували у бою.



Учасник українського націоналістичного підпілля у Луцьку Костянтин Кравчук розповів, що 10 жовтня йому виповнилося 93 роки. В ОУН його завданням була організація матеріальної бази для УПА. За підробленими документами з німецьких складів діставали продовольство та матеріальні засоби, а також одержували продукти для повстанців у магазинах «лише для німців». У його хаті була криївка, у якій час від часу перебували вояки, направлені з лісів для того, аби у Луцьку робити диверсії з вибухами. Зокрема, вони підірвали стіну Луцької тюрми перед Великоднем у 1943 році. На час роботи у підпіллі Костянтин Кравчук навчався у медичному училищі, де один із лікарів, справжній патріот, намагався створити перші паростки української інтелігенції. Завданням підпільника було створення амбулаторії для УПА. Частину матеріалів для цього він дістав у німецькому госпіталі люфтваффе і обладнав кабінет у селі Боратин. Спілкуючись з молоддю, він називав свою діяльність скромною, адже він не брав участі в боях.


Насамкінець, голова Братства вояків ОУН і УПА Волинського краю імені Клима Савура Богдан Вівчарикповідомив, що 26 років тому на Волині проживало майже 5 тисяч ветеранів ОУН-УПА, а зараз в області лишилося їх трохи більше 200. Зокрема, цього дня на відкриття виставки прибули представники Рожищенського та Луцького районів, а також Луцька. Наймолодшим з них виповнилося майже 80 років. Богдан Вівчарик закликав молодь ніколи не обманювати і не красти, незалежно від того, на яких посадах у майбутньому працюватимуть сьогоднішні ліцеїсти, а також завжди казати людям правду і наполегливо йти до мети, як це робили ветерани УПА під гаслом «здобудеш Українську державу або загинеш у боротьбі за неї».

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Реклама

Коментарі

Реклама