Джерело: ТСН

Замок розташований між селами Невицьке та Кам’яниця, за 15 км від Ужгорода на Закарпатті. Звідси ще одна його назва – Невицький. Однак дістатись до твердині зручніше від поселення Кам’яниця.

Замок, який тепер стоїть руїною, здавна мав нехорошу славу та вважався поганим місцем, яке варто оминати. Місцеві розповідають, що тут навіть птахи не літають, а навколишній ліс називається "Чорним". Подейкують, що в околицях замку і нині трапляються нещасні випадки. Мандрівникам радять підійматись до замку пішки, а не автомобілем та не затримуватись до темряви.

Причиною упереджень слугує жорстоке правління графині, якій належали навколишні землі. За різними джерелами це була або дружина Яноша Другета – Анна, або кривава графиня Єлизавета Баторі. Відповідно період, коли тут господарювала "Погана пані", залишається точно невідомим.

Однак правила злісна графиня так, що легенди про неї переказують до сьогодні. В них йдеться, що пані розбудовувала замок, відбираючи у селян все їй необхідне. Щоб стіни були міцнішими, вона навіть наказала додавати у вапно курячі яйця та материнське молоко, від чого померло немало немовлят.

Також численні перекази сходяться на тому, що після завершення будівництва неприступного замку її звірства не припинились. Пані вимагала, щоб кожен поклонявся їй, коли бачить, а неохочим наказувала відрубувати голови. До того ж, вона вважала, що кров молодих дівчат омолоджує шкіру. Графиня хитрістю заманювала дівчат у замок, мотивуючи це тим, що їх потрібно навчити благородних манер. Натомість зачиняла нещасних у підземеллях, знущалась, пила кров та приймала криваві ванни.

Врешті, за одною з легенд, яка стосується Анни Другет, – графиню було вбито під час повстання. Якщо ж це була Єлизавета Баторі – на графиню донесли церковним чиновникам, її судили та замурували в одній з кімнат Чахтицького замку в Словаччині. Ця твердиня теж належала сім'ї кровавої графині Баторі.

Руїни Невицького замку височіють на горі вулканічного походження над річкою Уж. Твердиня залишається у напівзруйнованому стані, вціліла лише одна вежа та товстелезні стіни. Однак місцеві розповідають, що навіть нині замком блукає тінь "Поганої пані".

 Від цитаделі відкриваються чудові панорами, а її мури та вежа служать місцем атмосферних фотосесій. Крім того, дорогою до замку розташований санаторій та чималий "Парк Вагнера". А на річці Уж збереглась гребля, біля якої можна порибалити, а влітку й покупатись.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.