Джерело: Район.Луцьк

Сьогодні засмагання на пляжі та купання ми розглядаємо як щось абсолютно звичайне. Тим часом, такий вид відпочинку порівняно є відносно молодим звичаєм, і отримав свою популярність менше 100 років тому, внаслідок революційних змін, що відбулися після Першої світової війни.

Лише з 1920-х років минулого сторіччя засмагання на пляжі стало модним. Законодавцем моди на засмагу стала Коко Шанель. А сталося це, скоріше, випадково. У 1923 році Коко обгоріла на сонці під час круїзу, а громадськість тут же підхопила «тренд», коли Коко з'явилася в такому вигляді в Каннах. Тому стало популярним засмагати біля води, альтернативою морю стають відкриті басейни в містах.

В міжвоєнний період, а саме в 1930-х роках, у великих містах досить популярними були басейни для купання, які будували на річках. Ці басейни могли бути плаваючі або закріплені на одному місці. Така ідея не нова, але дуже ефективна та практична.

У спекотні літні дні усі ми любимо проводити час на берегах річок та інших водойм. Ми не завжди хочемо стрибати в невизначену та глибоку воду. Однак, якщо є безпечний басейн, то це значно міняє стан речей.

Такі штучні басейни з річковою водою були ідеальними для дітей, адже були повністю безпечні. Подібні басейни широко застосовували на річках, береги яких були не облаштовані для безпечного проходження до води.

Луцьк не був виключенням. Як доказ маємо фото такого басейну на річці Стир, датоване 1929 роком. Можливо така практика є актуальною і буде втілена з часом в Луцьку знову.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.