Вулиця Лесі Українки з’єднує дві великі частини Луцька – заповідник і сучасний центр. Вона вбирає у себе дух усіх часів, є найбільшим відображенням «душі міста». Піднімаючись стометрівкою вгору, мандруємо за історією розширення Луцька, яке відбувалося вздовж вулиці.

Праворуч і ліворуч - будинки Кронштейнів. Фото Австрійської національної бібліотеки

На фото часів австрійської окупації міста справа – триповерховий комерційний будинок одного з видів російського цегляного архітектурного стилю. Споруджений у 1884-1890 роках сім’єю луцьких підприємців Кронштейнів. Тут у різні часи розташовувалися різні організації – від дворянського зібрання до Луцького магістрату (адміністрація міста), а тепер в цьому приміщенні – медичний коледж. Його вигляд змінився у міжвоєнний час.

Неподалік в іншому будинку Кронштейнів, якого вже нема, розташовувалася пошта, а перед нею було встановлено знак, від якого відлічувалася відстань до інших населених пунктів. Він дуже постраждав під час бомбардувань. Збереглися світлини з обваленими поверхами цієї споруди. У радянський час на цьому місці спорудили новий будинок – відомий нині багатьом через магазин «Зося».

Справа - медичний коледж. Фото автора

 

 

 

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.