Історичні символи Волинських Афін

Історичні символи Волинських Афін
  1. Новина відноситься до:

Кременець – одне з давніх і потужних міст на Волині. Це освітній і мальовничий символ південної частини краю. Археологи знаходить тут рештки будівель Х століття, а в XIII столітті місто згадується у літописі.

Кременець отримав магдебурзьке право у XV столітті. У часи, коли воно не потерпало від нападів татар, економічно розвивалося. На горі збудували мурований замок, який знищили у 1648 році. Його потім так і не відбудували. Руїни збереглися до сьогодні.

Один із перших геральдичних символів Кременця – гора з замком. Про такий герб відомо з XVII століття. На реконструкції герба у книзі «Герби міст України» видно й христограму IHS. Скоріше всього, цей символ не змінювався аж до ХІХ століття.

Герб Кременця з XVII століття

У 1840 році волинський губернський землемір Левицький подав проект оновленого герба, однак його відхилили.

Варіанти герба ХІХ століття

У 1873 році Бернґард Кьоне запропонував інший варіант. Як пишуть автори інтернет-проекту «Герби міст України», за основу свого проекту Кьоне взяв ескіз 1840 року, вилучивши з нього латинський вензель Христа й зробивши його суто алегорією давнього міста-фортеці, відомого своїм старовинним замком. 31 січня 1874 року проект Кьоне було узаконено й описано в імператорському указі.

 

Затверджений у 1874 році герб Кременця

«На срібному тлі, на зеленому горбі, червоний, із двома вежами, замок із срібними швами. У вільному куті щита герб Волинської губернії. Щит увінчано срібною кам'яною короною з трьома зубцями й обрамлено двома золотими колосками, з'єднаними Олександрійською стрічкою», - ішлося в указі.

Сучасний герб Кременця затвердили у 1995 році. В його сонові – давній образ замку на горі.

Сучасний герб Кременця

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Автор: Олександр КОТИС
Реклама

Коментарі

Реклама